Книга Літо на перешийку стор 92

Книга Літо на перешийку стор 92

Вона сиділа на лавці, дивлячись собі під ноги. Про-ратно їх підкинула до табору попутка. Я полегшено зітхнув. Думав, тривоги дня позаду. Але, узвы! Вони тільки починалися. Вечеря пройшла шумно і нервово. Гості на чолі з Путиловцем зібралися на танці в

Книга Літо на перешийку стор 91

Книга Літо на перешийку стор 91

завжди, повернувся до того кутку рингу, де звичайно стояла, насупившись, Гулька з рушником. Найчастіше біля неї стояв і Ігор Огурков. Гулька засуджувала і бокс, і всіх моїх суперників. Вона терпіти не могла рингу. Єдині з глядачів, хто стояв кам’яними статуями

Книга Літо на перешийку стор 90

Книга Літо на перешийку стор 90

Ніщо в той день не віщувало на Перешийку метушні, але тінь великої образи Гулі знову затулила горизонт. Після сніданку і купання табір «Сильвупле» розмістився навколо рингу на траві. Був день великих кулачних боїв. Починали його звичайно ми, дорослі. З першим

Книга Літо на перешийку стор 89

Книга Літо на перешийку стор 89

сік  на Перешийку, і закрутилася така метушня, який за все літо не було. Сафін з Івановим врятували в той день Гулю мало не від самосуду хлопців. Увійшовши в Будинок, обидва жулана відразу ж почуялн недобре в грізній тиші на половині,

Книга Літо на перешийку стор 88

Книга Літо на перешийку стор 88

горбиться і видає бойову, скрежещущую позывку з криком . І все-таки він джентльмен. Заради подруги заспіває будь-яку пісню. Доглядає довго — вірна ознака благородства натури. Виглядом витончений, а характер рішучий. У зграї жулани ніколи не збиваються, навіть перелітної часом. Тримаються

Книга Літо на перешийку стор 87

Книга Літо на перешийку стор 87

і посміхався в бою, то загадково н затаенно, Іванов, середньоваговик, молотив, як дрова колов — невтомно н доб-росовестно. Обидва студенти були вправнішим мене на ринзі, тим нетерпеливее я чекав зустрічі. Мені здавалося, що з кожним снопом іскор з очей або

Книга Літо на перешийку стор 86

Книга Літо на перешийку стор 86

суботні ночі я спав як праведник під їх захистом і вибирався з свого намету, коли чергові вже встигали помити посуд після сніданку. Тоді можна було випити під тихим навісом без гама чашку гарячої кави під пісеньку Марії Іванівни. Було у

Страница 3 из 341234567...2030...На последнюю »