охопило сказ, він кинувся ца Етьєна, як звір, і спробував вдарити його ногою в живіт. — А я тебе в черево! — бурмотів він здавленим голосом.- Випущу кишки і на сонечку розвішу. Етьєн ухилився. Але таке порушення правил чесної бійки
Книга Жерміналь стор.369
доречної цікавості. Але ж не можна було допустити, щоб колишні товариші вбили один одного. Раснер все поривався втрутитися. Тоді Суворін взяв його за руки і, підвівши до столу, сказав: — Це тебе не стосується… Один з них зайвий па землі.
Книга Жерміналь стор.368
Я з паршивої лавочки Денслена пішов, а завтра на військовій шахті спущуся на роботу, з бельгійцями. Дванадцять бельгійців під мій початок поставили, дирекція мене поважає. А якщо кому така справа не подобається, нехай скаже, Ми поштовхуємо. Його зухвалі слова як
Книга Жерміналь стор.367
тільки те, що солдатам, що охороняють шахту, збиралися роздати патропи; він все більше нервував, неспокійно проводив пальцями по своїх колінах і врешті-решт здогадався, що йому бракує його улюблениці, ручний кроль-чихи,— дотик до її ніжного, пухнастого хутра якось заспокоювало його. —
Книга Жерміналь стор.366
спокійним видом вмілого і неговорливого робочого, і все — таки тісного зближення не сталося: для робітників залишався чужинцем цей прибулець, який зневажав усі зв’язки, що з’єднували людей, і, бажаючи зберегти свою мужність, відмовлявся від усіх радощів життя. У цей день