Етьєн кинувся до нього, хотів закотити негідника ляпаса, вирвати у нього з рук нещасну Катрін, проте зупинився йз страху сполошити бійкою все селище. Але в ньому самому закипів Шалений гнів, і суперники стояли один проти одного, нилаючи злістю. Спалахнула нарешті давня ненависть, довго таїлася ревнощі. Тепер один жадав знищити іншого.
– Бережися! — крізь зуби процідив Етьєн.- Я тобою розправлюся.
Спробуй! — відповів Шаваль.
Вони ще кілька секунд дивилися один одному в очі, зійшовшись впритул, так близько, що кожен гарячим диханням обпалював іншому особа. І тоді Катрін сама з благанням взяла коханця за руку і відвела на вулицю. Вона потягла його геть з селища і, тікаючи, не сміла озирнутися.
– Ось скотина! — пробурмотів Етьєн, зачинивши двері. Від гніву і хвилювання у нього підкошувалися ноги, він опустився на стілець. Мае сиділа навпроти нього не ворушачись. Нарешті вона з відчаєм махнула рукою, але не сказала ні слова. Обидва думали про своє, і мовчання було важким від невисловлених думок. Етьєн мимоволі дивився на голі груди Мае, і тепер ця сяяла білизною смужка плоті викликала у нього збентеження. Цій жінці вже виповнилося сорок років, тіло її було спотворено, як у плодовитої самки, але вона ще приваблювала багатьох,— висока, широкобедрая, міцна, з великими рисами довгастого особи, що зберегла сліди колишньої краси. Спокійно, не поспішаючи вона взяла обома руками свої груди і заправила її за ліф; рожевий кінчик все не входив, вона придушила його пальцем, потім застебнула свою стару кофту і сиділа тепер вся в чорному.
– Свиня він, ось що! — сказала вона нарешті.- Тільки у мерзотника і можуть з’явитися такі погані думки та Мені наплювати! На гидоти і відповідати не варто!

Книга Жерміналь стор.209

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code