Ринок підлогових покриттів вражає різноманіттям. Але багато господарів котеджів і квартир продовжують віддавати перевагу старому доброму паркетній підлозі, відрізняється натуральністю і розкішшю. Цей фініш складний в монтажі і коштує недешево, проте відрізняється естетикою і витонченістю. Головне класти його правильно без поспіху. Допускати навіть невеликі помилки при самостійній укладанні паркету можна, потім що-небудь виправити буде практично неможливо.
Зміст
- Підготовка підстави
- Способи укладання
- На цвяхи
- На клей
- На бітумну мастику
- Плаваючий спосіб
- Види
- Ялинка
- Разбежка
- Плетінка
- Квадрати
- Обробка після монтажу підлоги
- Шліфування
- Нанесення лаку
- Рекомендації
- Висновок
Підготовка підстави
Паркетна підлога являє собою багатошарову конструкцію з підстилу і верхнього набірного покриття з дерев’яних плашок. Класти паркет дозволяється на бетонні стяжки, лаги і дощаті або з деревних плит настили. Однак робити це допустимо тільки на висушену основу і з просвітами по горизонту не більше 2 мм
Якщо для вирівнювання перекриття в кімнаті заливався шар з ЦПС, то після звичайного місяці для затвердіння бетон доведеться залишити просушитись ще на одну–два тижні. Відразу укладати дерев’яний паркет на вологий чорнова підлога не можна. Вологість останнього не повинна перевищувати 4%, інакше підлоговий фініш із штучних плашок потім вздуется.
Найпростіший і найнадійніший варіант монтажу паркету – на настил з вологостійкої фанери або ДВП. Таке вирівнювання практично повністю виключає прогин покриття і поява скрипу дощок. При цьому деревну плиту можна замінити ГВЛВ.
Тільки поверх листа вологостійкого гипсоволокна треба буде додатково укласти розділовий шар з тканинного мультимоля. Без цієї підкладки паркетний фініш рано чи пізно зіпсується через різного вологісного розширення ГВЛВ і дерева.
Способи укладання
Технологій укладання паркету існує чотири:
- За допомогою цвяхів.
- На клей.
- На бітумну мастику.
- У вигляді плаваючої підлоги.
Цвяхами
Цвяховий спосіб застосовується при монтажі паркетних дощок і плашок по лагах або дерев’яної основи. При цьому гвоздики забиваються не зверху, а під кутом в торець.
Отримане в результаті підлогове покриття відрізняється високою надійністю і довговічністю, а також більш просто в циклюванні. Не прибиту паркетину шліфувальна машина виб’є з конструкції підлоги з більшою ймовірністю, ніж зафіксовану цвяхами.
Серед мінусів даної технології більш висока трудомісткість робіт і складність проведення в подальшому ремонту. Через кілька років вийняти з збірного покриття одну прибиту плашку буде вкрай складно. Зняти з неї лак, відшліфувати і залакувати – можливо. Але про заміну дерева на невеликій ділянці такого фінішу краще відразу забути.
На клей
Варіант укладання з клеєм більш простий у самостійній реалізації. Паркет таким способом можна класти як на стяжку, так і на дерев’яну основу. Клейовий склад наноситься на них зубчастим шпателем, а потім на це місце лягає паркетина. Отримане покриття відрізняється підвищеною міцністю, але вимогливо до вибору клею.
Не всякі клеючі суміші підходять для роботи з деревиною. Це не укладання плитки в ванній кімнаті, де можна скористатися кількома варіантами розчину для кераміки. При правильно підібраному клеї паркет втратить свій гарний вигляд в результаті необоротної зміни кольору дерева, з якого зроблені дошки.
Укладання паркету на мастику бітумну
Застосування бітумної мастики йде корінням далеко в минуле. Саме її спочатку використовували, коли укладали паркет у палацах і дворянських садибах. Однак зараз професійні паркетники з бітумом працюють рідко, так як через кілька років з-за природного процесу старіння він втрачає еластичність і починає кришитися.
Плаваючий спосіб
Плаваюча конструкція передбачає використання торцевих замків «шип-паз». Цвяхи з клеєм тут не використовуються. Це призводить до здешевлення і спрощення монтажу паркетин, але фініш виходить не надто жорстким і міцним.
За такої технології зазвичай проводиться укладання ламінату на дерев’яну підлогу з попередніми настилом підкладки зі спіненого поліетилену. Але її нерідко застосовують і при укладанні паркетних дощок.
Види укладання
Самостійно укласти паркет можна:
- ялинкою;
- у розбіг, зі зсувом (а-ля «палуба»);
- плетінкою;
- квадратами з дощок різних порід дерева.
Ялинка
Укладання паркету «ялинкою» відрізняється підвищеною трудомісткістю, але дає на виході фініш з красивим і симетричним малюнком. Такий спосіб розкладки дозволяє максимально розвантажити окремі плашки завдяки більш рівномірному розподілу тиску зверху, що зменшує ризик розтріскування покриття по швах.
Разбежка
Палубний варіант є самим простим у монтажі. Зрушувати плашки дозволяється на 1/4, 1/3 або 1/2 від їх довжини або зовсім в хаотичному порядку для формування асиметричного візерунка на підлозі.
Плетінка
Розкладка «плетінкою» дозволяє отримати об’ємний ефект в підлоговому малюнку. Однак цей спосіб вимагає використання паркетних дощок мінімум з двох різних порід дерева, що зазвичай призводить до подорожчання покриття. Зате готовий декор буде виглядати не просто красиво, а елегантно і розкішно.
Квадрати
Щоб укласти паркет квадратами, плашки також потрібно взяти з декількох різних по відтінку порід. Ця розкладка відрізняється естетикою і елегантністю, але дуже вимоглива до майстерності паркетника. Якщо «квадрати» з окремих дощок зробити занадто великими, то вони візуально будуть тиснути і зменшать простір приміщення. А надто маленькі «квадратики» можуть загубитися в інтер’єрі.
Обробка після монтажу підлоги
Мало укласти паркетні дошки на основу. Це тільки частина процесу укладання розглянутого підлоги. Потім плашки ще потрібно відшліфувати і залакувати. Розбираючи технологію як правильно укладати ламінат, про цьому моменті можна не замислюватися, так як ламіновані фініші вже мають захисний шар лаку. Але у випадку з монтажем штучного паркету без циклювання дерева з подальшою його лакуванням не обійтися.
Шліфування паркету
Якщо паркетини клалися на клей, то шліфувати їх дозволяється тільки через 1-2 тижні. Склеювальний склад спочатку повинен повністю затвердіти, надійно зафіксувавши плашки. Виробляються первісна циклювання та подальша більш тонке шліфування з допомогою спеціальної техніки.
При цьому шліфувальний папір спочатку застосовується з великим розміром зерна, а потім все з меншим і меншим.
Якщо на паркетних дошках є тріщини або заглиблення, то вони перед остаточною шліфуванням закладаються грунтовкою з деревного пилу. Це робиться, щоб фінішна лакування вийшла рівною без видимих вад.
Нанесення лаком
Лак для паркету підбирається в залежності від породи деревини і навантажень на підлогу в майбутньому. Він буває на водній, алкидной, поліуретанової та інших основах. Вибір ЛКМ для паркетного дерева великий.
Для приміщень з високою прохідністю правильніше за все буде взяти лакофарбовий матеріал з поліуретану, а для кухонь з підвищеною вологість більше підійде варіант на базі алкід. Але якщо у главу кута ставиться екологічність, то водні склади поза конкуренцією.
Наносити лак слід у кілька шарів валиком. І в ряді випадків попередньо відшліфований паркет треба буде прогрунтувати, щоб зменшити витрату фінішного ЛКМ.
Рекомендації
Паркетна підлога дуже вимогливий до рівності чорнового підстави. Прогини або опуклості більше 2-х мм тут не допустимі. Якщо покласти розглянутий фініш на нерівну основу, то він швидко почне руйнуватись і/або скрипіти.
Лак варто наносити уздовж деревних волокон на дошках і тонкими шарами. Саме від правильності і якості його завдання багато в чому залежить довговічність паркету. Поспішати при виконанні лакування не варто.
Висновок
Самостійна укладання паркету вимагає від майстра вміння роботи з деревиною та уважності. Поспіх тут неприпустимий. Дерево помилок не прощає. Якщо хочеться зробити своїми руками розкішний паркетна підлога, то це цілком можливо. Але доведеться потрудитися і бути вкрай обережними при монтажі.