можливих поліпшень і все твердив, що, коли хочуть добитися разом, не отримують рівно нічого. У цього благодушного товстуна, гладкого у своїй пивнои, піднімалася в душі таємна заздрість, посилювалась з-за того, що число його відвідувачів закладу зменшилася — вуглекопи Ворейской шахти рідше заходили випити пива і послухати господаря; тепер траплялося, що Раснер навіть виступав на захист Компанії, забуваючи свої колишні образи звільненого углекопа.
— Так ти, що ж, проти страйків? — крикнула з-за конторки його дружина.
І коли Раснер рішучим тоном відповів: «Так», вона обірвала його:
— Мовчи! Ти просто боягуз! Не заважай людям говорити.
Етьєн мовчки думав про щось, дивлячись на кухоль пива,
подану господинею. Нарешті він підняв голову.
— Але якщо вже нас змусять оголосити страйк, на нього треба зважитися… Плюшар писав мені про атом. У нього дуже вірні думки. Він теж проти страйку, бо страйки б’ють по робочому не менше, ніж по господарю, і не призводять до рішучих результатів. Однак він вважає, що страйк — чудовий привід, що спонукає наших вуглекопів вступити у велику асоціацію робітників… Та ось його лист.
У самому справі, Плюшар, якого засмучувало, що робітники в Монсу з недовірою поставилися до Інтернаціоналу, сподівався на їх масовий виступ, якщо обставини змусять їх повести боротьбу проти господарів. Незважаючи на старання Етьєна, досі не вдалося залучити жодної людини в члени Товариства. Втім, він головним чином вжив свій вплив на організацію каси взаємодопомоги — цю ідею прийняли набагато краще. Але каса була ще дуже бідна, і фонди її, звичайно, виснажаться швидко, як передбачав Суварин, а тоді робітники кинуться в Товариство, де їм нададуть допомогу їхні брати — робітники всіх країн.
— Скільки у вас в касі? — запитав Раснер.
— Тисячі три набереться, — відповів Етьєн.— А знаєте, мене позавчора викликали в дирекцію. Ох, і ввічливі там господа! Всі твердили, що вони зовсім не заважають робітникам створювати запасний фонд. Але я прекрасно зрозумів, що вони мають намір взяти в свої руки контроль над касою…
У всякому разі, за неї нам теж доведеться дати бій.
Книга Жерміналь стор.159
