виєм директорської руки. Куди ж це треба їхати? Вероят але, в Париж, але в точності вони не .знати. Куди-то далекі і страшні, недоступні, священні краю, де в таємничій цумирне сидить на престолі якесь невідоме божество — Ніколи вони його не бачили і не побачать, вони тільки відчували, як його незбагненна сила тисне видали на долі десяти тисяч робочих в Моысу. І коли директор говорив, за ним стояла ця прихована від них сила, його вустами вона віщала Свої вироки.
Важке почуття розчарування охопило їх, навіть Етьєн знизав плечима, показуючи, що найкраще їм піти. Тим часом пан Енбо дружньо поплескував Мае по плечу і питав про здоров’я Жанлена.
— А все ж це вам суворий урок,— адже ви захищаєте погане кріплення.. Раджу, друзі мої, поміркувати, тоді ви зрозумієте, що страйк був би для всіх лихом. Не проїде і тижні, а ви будете з голоду вмирати. Що вам тоді робити? Втім, я розраховую на ваше розсудливість; я переконаний, що в понеділок-найпізніше-ви відновите роботу.
Всі рушили до дверей і вийшли з вітальні, голосно тупотячи і зсутулись, жодного слова не відповівши директору, який висловив надію та їх покірність. Пан Енбо, проводжаючи їх, вважав за необхідне коротко викласти підсумки переговорів: на одній стороні компанія з новими розцінками, на іншій — робітники, що вимагають надбавку в п’ять сантимів з вагонетки. Бажаючи розвіяти нездійсненні надії вуглекопів, він зауважив, що, ймовірно, правління відкине їхні вимоги.
— Гарненько додумайте і не робіть дурниць,— повторив він, стривожений їх мовчанням.
У передпокої Пьерон низько вклонився директору, зате Лівак нарочито розмашистим рухом накинув на голову кашкета. Мае намагався придумати, що б ще сказати на прощання, але Етьєн торкнув його за лікоть, і всі вийшли в грізному мовчанні. Двері в парадному голосно зачинилися.
Коли пан Енбо повернувся в їдальню, гості мовчки сиділи за лікерами. Він у двох словах розповів пану Де-нелену про стан справ, і той остаточно впав у смуток. Поки господар лід остиглий кави, інші спробували було завести розмову на іншу тему, по Грегуар знову заговорив про страйк а висловив здивування, що не
Книга Жерміналь стор.200
