Між Кале і Валансьєном при спорудженні шахтних стволів стикалися з нечуваними труднощами: потрібно вести проходку через підземні води, пропитавшие на величезних просторах водоносні шари на рівні найнижчих улоговин. Тільки зруби з колод, окутих обручами, як бочарные клепки, могли стримувати ці протікають в землі струмки, ізолювати шахтні стовбури серед підземних озер, чиї глибокі й темні хвилі билися об стінки колодязя. При закладці Ворейської шахти довелося встановлювати два зруби: один у верхній частині стовбура, в сипучих пісках і білій глині, що сусідять з вапняними породами, з усіх боків пронизаними тріщинами і вбирали в себе воду, як губка; другий зруб — в нижній частині стовбура, безпосередньо над покладами вугілля, в жовтому піску, дрібному, як борошно, текучому, як рідина; саме там і знаходився потік-підземне море, жах вугільних родовищ Північного департаменту, справжнє море з бурями і кораблями, море незвідане, бездонне, котяче свої чорні хвилі на глибині в триста метрів від сонячного світла. Зазвичай зруби добре витримували величезний тиск. Для них небезпечно було лише осідання сусідніх ділянок, що стрясалися від безперервних обвалів порожньої породи в занедбаних виробках. При цьому опусканні породи іноді відбувалися розриви, утворювалися тріщини: подовжуючись, зрештою, вони доходили до шахтного стовбура і поступово деформували зруби, випинаючи всередину їх стінки; це являло велику небезпеку — шахта могла бути забита обвалами породи, затоплена підземними водами-
Суварин, сидячи верхи на балці в випиляному отворі, впевнився, що п’ятий вінець зрубу дуже серйозно де-формування. Колоди выпятились з рами горбом; кінці деяких балок навіть вийшли з гнізд. Крізь просмолену клоччя, якою були проконопачені стики колод, просочувався рясний «капеж», як кажуть вуглекопи. А кріпильники, роблячи ремонт наспіх, вдовольнилися тим, що поставили по кутах зрубу залізні кутники, та ще так недбало, що загвинтили не всі гайки. Між тим за опалубкою стовбура, безсумнівно, відбувалося значне переміщення пливучих пісків.
Суварин ключем швидко відгвинтив від кутників гай
Книга Жерміналь стор.414
