триповерхові особняки, де жило заводське начальство. Церква, теж цегляна, з прямокутною дзвіницею, вже потемнілої від вугільного пилу, походила на доменну піч нового зразка. Серед цукрових заводів, канатних майстерень, парових млинів знайшли собі місце, і притому переважне, танцювальні зали, кабачки, пивні, винні льохи, настільки численні, що на тисячу будинків доводилося більше п’ятисот питних закладів.
Наближаючись до будинків Компанії — довгому ряду складів і майстерень,— дружина Мае взяла Анрі і Ленору за руки, н дітлахи засеменили — хлопчик зліва, дівчинка праворуч від матері. Подалі стояв особняк директора копалень пана Енбо, побудований в стилі швейцарського шале, відокремлений від дороги гратами, за якою розбитий був сад з чахлими деревами. Коли дружина Мае з дітьми проходила повз особняка, біля під’їзду коляска зупинилася, і з неї вийшли пан з орденською стрічкою в петлиці і дама в хутряному манто,— ймовірно, гості, що приїхали з Парижа в Маршьен поїздом; у напівтемряві вестибюля з’явилася пані Еябо, з відчинених дверей почулися її здивовані і радісні вигуки.
— Та йдіть жвавіше, чого тащитесь! — бурчала мати і тягнула за руки своїх малюків, які загрузли в багнюці.
Адже вже підходили до крамниці Мегра, і вона все більше хвилювалася. Мегра жив поруч з паном Энбо — тільки паркан, що відділяв директорський особняк від будиночка крамаря; у Мегра при будинку був склад товарів — довгий дерев’яний сарай, в одному кінці якого виходив на улі-
була влаштована лавка без вітрин і без всяких вычур, і Тут можна було знайти все, що завгодно: продовольчі товари та ковбасні вироби, овочі і фрукти, хліб, пиво, чашки і каструлі. Раніше Мегра служив охоронцем на Під — I ренской шахті, а вийшовши у відставку, завів маленьку ла — I вочку, завдяки заступництву своїх колишніх началь — I ників він розширив справу і мало-помалу прибрав до рук I всю роздрібну торгівлю в Монсу, розоривши інших ла очников. Вибір товарів у нього був багатшим; при великому нчислі покупців-жителів робочих селищ-він міг з продавати трохи дешевше інших і навіть відкривати кредит. Втім, він як і раніше був в руках компанії, яка побудувала йому і будиночок, де він жив, і лавку.
Жерміналь стор.79
