прахом, нове, молоде людство, очищене від прея них злочинів, зіллється в єдиний трудовий наро і у нього буде такий девіз: від кожного по здатне і кожному по справах його. Етьєн все вище піднімалися в дар ство нездійсненних мрій, і мрія його ширилася, стано вилася все прекрасніше і чарівною.
Спочатку дружина Мае і слухати його не хотіла, охоплена глухим страхом. Ні, ні, це занадто добре, не можна тримати в голові таких думок, а то теперішня життя здасться занадто огидним, і бідняки, мабуть, візьмуться за ножі, щоб пробитися до щастя. І бачачи, як блищать очі чоловіка, вона тривожилася, вона вигукувала, перериваючи Етьєна:
— Не слухай його, чоловік, не слухай! Ти ж бачиш — він казки розповідає… Та хіба буржуа коли-небудь погодяться працювати, як ми?
Але мало-помалу чари захоплювали і її. Вона починала посміхатися — її уява прокидалося і, віддавшись мріям, вона вступала в чудовий світ надії. Так солодко хоч на годинку забути сумну дійсність! Коли люди живуть наче безглузді скоты7 уткнувшись носом в землю, дайте їм потішити серце казкою дайте насолодитися і оманливих мріях радощами, яких ніколи у них не буде. Найбільше її хвилювала і приводила до згоди з переконаннями юнака ідея спра-відливості.—
— Ось це ви правильно говорите — вигукувала вона.- Коли справа справедлива, так я за нього буду стояти, хоч на шматки мене ріж. І адже, правда, чому б біднякам не зажити собі на втіху? Адже це справедливо!
І тоді Мае, осмілівши, теж горів:
— Ех, разрази їх грім у мене в гаманці не густо, а ось, право, дав би п’ять франків, тільки б дожити до цього… Ось перетруска-то вийде! Вірно? А скоро ояа буде? І як за цю справу візьмуться?
У Етьєна на все знаходилася відповідь. Старе суспільство тріщить, ось-ось завалиться. Протягне кілька місяців більше, сміливо заявляв він. Що стосується способів девст — вія, тут він говорив більш туманно, і його разъясшевя» представляли собою суміш ідей, вьщитанных з княг,перед невігласами він не боявся вирушати в ряссуждеяя в яких плутався сам. Тут знаходили собі місце вся
Книга Жерміналь стор.153
