— Дивись! Он йому скільки дали! Сміються вони над людьми, чи що?
— А у мене-то, подивіться! Не вистачить розплатитися за хліб,— адже брали в борг минулі два тижні!
— А мені. Порахуй-ка… Видно, знову доведеться сорочки свої продати.
Вийшла на вулицю і Мае. Навколо дружини Левака зібралися жінки. Вона сама кричала голосніше за всіх, тому що її п’яниця чоловік все не повертався, і вона догадывалась1, що велика, чи мала получка — вся вона розтанула «Вулкані». Філомена підстерігала Мае, боячись, як би Захарій не залишив собі частину грошей. Тільки дружина П’єро — на здавалася спокійною: тихоня Пьерон завжди так спритно влаштовувався, що в книжці штейгера за ним значилося більше годин, ніж у інших. Але Горіла знаходила, що це підлість з боку зятя, вона була заодно з тими, хто обурювався. Висока й худа стара, пряма, як жердина, стояла посеред купки жінок і загрожувала кулаком у бік Монсу.
— Подумати тільки, — кричала вона, не називаючи прізвища Енбо— подумати тільки, їхня кухарка в колясці роз’їжджає— я своїми очима нині вранці бачила. Проїхала повз мене в колясці на парі коней,— на ринок вирушила в Маршьен. Не інакше як за свіжою рибою!
Піднявся гучний гул голосів, потім понеслися вигуки. У всіх викликало шалене обурення, що кухарка в білому фартусі їздить в хазяйській колясці на ринок в сусіднє місто. Робітники з голоду подихають, а цим панам свіжої рибки подавай. Зачекайте, не вічно вам свіжою рибою пригощатися, прийде черга і бідному люду. Насіння, посіяні Етьєном, давали паростки, — в цих м’ятежних криках позначалися його думки. Люди нетерпляче закликали обіцяний золотий вік, жадали скоріше отримати свою частку щастя, вирватися з цієї убогості, в якій вони поховані, як в могилі. Несправедливість занадто велика, врешті-решт вони повинні пред’явити свої права, раз у них виривають хліб з рота. Особливо розпалилися жінки, вони готові були зараз же, цю хвилину піти на напад і завоювати це ідеальне царство прогресу, де більше не буде голодних. Майже вже стемніло, дощ посилився, а па вулицях селища все ще чувся плач жінок, навколо яких з вереском бігали дітлахи.
Книга Жерміналь стор.166
