ще не повернулися додому — вони ходили по дорогах у супроводі Жанлена, просили милостиню. У голій, порожній кімнаті ніхто не ворушився, тільки батько ходив важким кроком з кута в кут, натикаючись при кожному повороті на стіну,— так ходить звір, замкнений у клітку і до того отупевший в полоні, він не помічає решіток. Гас в будинку теж весь вийшов, але у вікно падали білі відблиски снігу, що завалив вулицю, і трохи висвітлювали кімнату, хоча вже настали Сутінки.
Почувся стукіт дерев’яних черевиків, і в кімнату як божевільна увірвалася дружина Левака, закричавши ще з порога господині будинку:
— Так це ти сказала, ніби я беру зі свого мешканця по двадцять су всякий раз, як він поспить зі мною?
Дружина Мае знизала плечима:
— Ти що, збожеволіла? Нічого я не говорила! Хто тобі це сказав?
— Люди сказали, що ти про мене так говориш, а хто сказав, тобі нема чого знати… Ти навіть ще кажеш, ніби тобі все чути через стінку, як ми з ним блудом займаємося, і що в мене в хаті бруд несусвітня, тому що я весь час валяюся в ліжку…. Ну-ка, посмій сказати, що ти цього не говорила, ну?
У селищі і раніше спалахували сварки через постійні плітки, особливо в сім’ях, що жили по сусідству в одному будинку, — там щодня відбувалися сутички і примирення. Але ще ніколи в цих сутичках не проявлялося стільки злості. З часу страйку, коли в робочих селищах почався голод, люди стали вкрай дратівливі, злопам’ятні, завжди готові були дати прочухана за образу: пояснення між посварилися кумушками зазвичай кінчалися бійкою між їхніми чоловіками.
Після вторгнення дружини з’явився і сам лівак, насильно притягнувши з собою Бутлу.
— Ось він, будь ласка… Хай сам скаже, чи давав він моїй дружині по двадцять су за те, щоб вона спала з ним.
Бородатий тихоня Бутлу, перелякано і лагідно протестуючи, бурмотів:
— Ну вже це немає. Ні гроша! Ніколи! Ніколи!
І лівак негайно із загрозою замахав кулаком перед носом Мае.
— Так і знай, зі мною жарти погані! Якщо у тебе дружина така брехня, ти їй повинен нам’яти боки… А раз ти дозволяєш їй брехати, значить, віриш її брехні. Так, чи що?
Книга Жерміналь стор.351
