розпадається з-за ненависті до дисципліни. В. можца передбачити неминучу невдачу тієї мобілізації мас, яка у свій час була настільки грізною: здавалося, вони могли одним ударом зруйнувати старе, прогниле суспільство.
— Плюшар просто захворів через це, — продовжував Раснер.— Та ще з голосу зовсім спав. А все-таки говорить, ораторствує. Хоче їхати в Париж, там виступатиме… І ось він-то мені тричі повторив, що наш страйк провалився.
Етьєн слухав понурившись ні разу не перервавши Рас — нера. Напередодні він розмовляв з товаришами і відчував, як повіяло на нього вітром ворожості і підозри; ці перші ознаки втрати популярності були, як водиться, провісниками поразки. Зараз він похмуро мовчав, не бажаючи зізнатися при Раеиере у своїй тузі,— адже шинкар передбачив, що настане день, коли натовп освищет і його, Етьєна, зганяючи на ньому своє розчарування.
— Так, страйк провалився,— сказав він, — я це знаю не гірше Плюшара. Але ж ми це передбачали. Ми пішли па неї скріпивши серце і не розраховували відразу ж покінчити з компанією. Тільки ось хміль в голову вдаряє, народжуються великі надії, а коли справа приймає поганий оборот, всі забувають, що цього і слід було очікувати, — люди починають плакати, сваритися, немов катастрофа неждано-негадано з неба звалилася.
— Так що ж ти? — запитав Раснер.- Якщо ти вважаєш, що Партія програна, чому не намагаєшся напоумити товаришів?
Етьєн пильно подивився на нього.
— Ну гаразд, досить… У тебе свої погляди, у мене свої. Я зайшов сюди, щоб показати, що я все-таки тебе поважаю, але я як і раніше думаю, що, якщо ми з голоду подохнем, наші скелети більше послужать справі народу, ніж вся твоя політика розсудливості. Ах, якби хтось із цих мерзотників солдат всадив мені кулю в серці! Добре б кінчити так!
У нього сльози навернулися на очі при цьому вигуку, який був криком душі, що видав таємне бажання переможеного знайти в смерті притулок, навіки позбутися від своїх мук.
— Прекрасні слова! — заявила дружина Раснера і кинула на чоловіка погляд, повний презирства до нього і гордості, за свої радикальні переконання.
Книга Жерміналь стор.364
