Книга Літо на перешийку стор 51

Книга Літо на перешийку стор 51

ти — він відкидав сирітство. Я це не розумом вловив тоді, а яким-то пронизливим відчуттям і загорлав на зе — нитовца не своїм голосом: — Бий! Капітан розбігся знехотя, в кожному його кроці чув-ствовалась невпевненість. Він теж відчував, в якому,

Книга Літо на перешийку стор 50

Книга Літо на перешийку стор 50

зовсім не простий. Рудін любив сумні пісні і інтригу, був ненажерливий і стриманий, бував і бешен в люті, і ніжний. У ньому поєднувалися крайні риси. Ось тепер доля матчу залежала від нього. Але всі, хто був на трибунах вихованці дитбудинку

Книга Літо на перешийку стор 49

Книга Літо на перешийку стор 49

ніби вони вмить розмножилися. Збиті з ніг хлопчаки злітають, як якщо б у кожній приступці був допінг і кожен дотик до землі вливала в них сили. Це натхнення чистої води, без краплі озлоблення, воно відчувається в їх м’яких котячих звички,

Книга Літо на перешийку стор 48

Книга Літо на перешийку стор 48

бій. Високий, кремезний капітан Ромашок, йому грати на правому фланзі. Шорін, форвард середнього зросту, непоказний, але відчайдушно хоробрий і спритний. З лівого флангу гратиме Ігор Огурков, зовсім дитина. За ним кріпосної вежею підноситься наш восьмидесятикилограммовый захисник Быча, Валя Бойків. Його

Книга Літо на перешийку стор 47

Книга Літо на перешийку стор 47

паю вілла, з білою балюстрадою, газонами і пишною квіткової клумбою. На озері у них дві вишки і, ламається неминучого «лягушатника», справжній басейн з доріжками і тумбами для стрибків. Стадіон теж справжнє, з трибунами з одного боку поля. Ворота як у

Книга Літо на перешийку стор 46

Книга Літо на перешийку стор 46

вал свою футбольну команду і дітей до цього приохотив. Настухи-олепеводы, побачивши, що до стаду пристав дикий олень, пе роздумуючи, підкидають карабіни. Знають, що один дикий здатний повести за собою в тундру будь стадо домашніх оленів, так необорим запах волі і

Книга Літо на перешийку стор 45

Книга Літо на перешийку стор 45

диозной. Тиша випробовувала суворо. Досада моя перейшла під спалах гніву. Мене привчили з дитинства вважати брехня матір’ю всіх пороків і боятися як прокази. — Це низько, Ігор. Ти збрехав, а гірше цього з тобою нічого не може трапитися. Ти міг