Книга Літо на перешийку стор 35

Книга Літо на перешийку стор 35

себе рівним. Правда і гідність нерозлучні. Правду не викрикують через спини. На праведному раді мож¬но бути тільки першим серед рівних і, природно  за загальною згодою. «Згода». Ось ще одне ключове сло¬во, без нього немає ні сім’ї, ні кола, ні ради.

Книга Літо на перешийку стор 34

Книга Літо на перешийку стор 34

баштану, де лежать в нічний прохолоді смугасті кавуни вінець рослинної еволюції, найбільші плоди землі, гордість нашої планети. Радість, яку вони дарують хлопцям, які не перебити ніякими дробовиками е сіллю. Словом, піді мною стародавній світ Гомера в первоздан¬ной свіжості. А вогні

Книга Літо на перешийку стор 33

Книга Літо на перешийку стор 33

тридев’ять земель вогонь в нрітане гас, греки поспішали в Елладу і везли з батьківщини вогонь міста, звідки вони родом. Навіть виступаючи на битву, вони брали з собою головешку із загального вогнища. Хіба могла сім’я олімпійців не мати свого вогнища? Хранитель

Книга Літо на перешийку стор 32

Книга Літо на перешийку стор 32

фах був загальним вогнищем Еллади, і йому поклонялися біль-ше, ніж Зевсовим вівтаря. Покровительці сім’ї пріносі¬лі перші жертви, перші узливання на всіх праздні¬ках, їй присвячували перші всеспалення, будь то семей¬ние торжества або всееллінскіе Олімпійські ігри. Ось як мудрі були греки, як

Книга Літо на перешийку стор 31

Книга Літо на перешийку стор 31

кружляю навколо наметів, сяду ненадовго до вогню ж ско ро знову описую кола. А тут стою на пагорбі, притулившись до самотньої арк <нашого табору. Навколо розлитий примарний невловимі! світло відбувають білих ночей. Свіжо і тихо. Пам’ятаю каш дий мить у

Книга Літо на перешийку стор 30

Книга Літо на перешийку стор 30

встати раніше її — її робить наша мати саме оду¬хотворенное справу на землі, яке тільки може випасти на долю жінки? Текли століття, скільки разів все переверталося догори ногами, летіло шкереберть, затоплялося водою, заносилося піском та переорюють п горіло у вогні

Книга Літо на перешийку стор 29

Книга Літо на перешийку стор 29

Кому не доводилося брати сорокакілометровий підйом, коли на спині півтора луда, тому все одне не пояснити, що це означає. І зараз, згадуючи підйом, через столь¬ко років, в вухах починається дзвін і здається, серце ви¬пригнет з грудей. Ні до, ні після