Книга Жерміналь стор.403

Книга Жерміналь стор.403

уявили собі. Нічого цього немає і не може бути на нашій грішній землі. А є все та ж злидні… Злиднів скільки хочеш, та ще на додачу стріляють в бідняків! Этьеи слухав ці нарікання, і кожна її сльоза викликала у нього

Книга Жерміналь стор.402

Книга Жерміналь стор.402

їм варто тепер добренькими прикинутися? Адже кулями вони нас вже пригостили! — Мамо, А куди ж нам діватися? Де будемо? У селищі нас, звичайно, не залишать. Мати відповіла невизначеним і грізним жестом. Куди вони підуть? Вона цього не знала і

Книга Жерміналь стор.401

Книга Жерміналь стор.401

свій голод, люто вишкребували ложками денце Старої каструлі, в якій напередодні варили капусту; мати, поклавши Естеллу па стіл, стояла, випроставшись на весь зріст, і загрожувала кулаком Катрін: — А ну повтори, проклята! Повтори, що ти брякнула! Катрін сказала, що вона

Книга Жерміналь стор.400

Книга Жерміналь стор.400

дивилася па пего і на доту злісним поглядом і немов питала, навіщо вони тут. Знову всі спали мало не покотом; старий Безсмертний займав ту постіль, де спали діти, а їх укладали разом з Катрін, яку тепер не штовхала в бік

Книга Жерміналь стор.399

Книга Жерміналь стор.399

шая чорний бруд біля Ворейської шахти, здавалося, перегороджувала до неї дорогу іншим. Роботу відновили чоловік десять — Пьерон і подібні йому лицеміри, яких проводили похмурим поглядом, не зробивши, однак, пі одного жесту, нічим не пригрозивши їм. Афіші, наклеєні на стінах

Книга Жерміналь стор.398

Книга Жерміналь стор.398

посланці, не шкодуючи сил, виконували місію спасителів, приймали запізнілі, але чудові заходи. Перш за все були звільнені вуглекопи, привезені з Бельгії, і з приводу цієї величезної поступки своїм робочим компанія підняла галас. Потім на її прохання прибрали війська, які охороняли

Книга Жерміналь стор.397

Книга Жерміналь стор.397

була невимовно скорботна картина: трупи голодних, схудлих людей, такі маленькі, плоскі, а серед них сколіла кінь, темна, жахлива, горою роздулася туша. Етьєна минули кулі. Він все чекав хвилину смерті, не огходячи від Катрін, яка кинулася на землю, розбита втомою і