Книга Жерміналь стор.396

Книга Жерміналь стор.396

А потім пролунав залп, який очистив місце на сто кроків від сутички, скосивши роззяв, що потішалися над нею. Куля вдарила борошні в рот і, розтрощивши йому голову, перекинула до ніг Захарія і Філо Мени; їхніх дітей окропило кров’ю вбитого. У

Книга Жерміналь стор.395

Книга Жерміналь стор.395

у них з такою силою, що вони можуть раптово вийти з по-винуватості. Сержант голосно вилаявся від болю: йому мало не вивихнули плече, — цегла вдарилася об нього з глухим стуком, як Валік про мокру білизну. Новобранця зачепили два рази: розбили

Книга Жерміналь стор.394

Книга Жерміналь стор.394

вздовж дороги, юрмилися інші глядачі. Л нагорі, біля в’їзду в селище, з’явився старий Безсмертний; він якось доплентався, спираючись на палицю, і тепер стояв нерухомо, вимальовуючись на тлі жовтуватого, якогось рожевого неба. Лише тільки полетіли цеглини, штейгер Рішом знову встав між

Книга Жерміналь стор.393

Книга Жерміналь стор.393

порушення битви; Мукетта розлютилася на те, що до крові обдерла собі руки і товсту свою коліно, ламаючи па неї цеглу, і воліла кидати їх цілком, не розбиваючи. Навіть діти вступили в бій; Бебер показав Лідії, як треба правильно кидати камінь,

Книга Жерміналь стор.392

Книга Жерміналь стор.392

— Нате вам! І то ще занадто багато честі для таких сволотою! Вона нагиналася, підстрибувала, поверталася в рівні сторони, щоб кожному дісталася частка приниження, і при кожному повороті примовляла: — Ось офіцеру! Ось сержанту! Ось солдатам! Грянув Громовий регіт. Вебер

Книга Жерміналь стор.391

Книга Жерміналь стор.391

приятелеві Захарію і ляснув його по плечу, а Мукетта, розпалена, обурена, кинулася вперед, в перші ряди бунтівників. Капітан раз у раз обертався, дивився на дорогу, Необхідне з Монсу підкріплення все не прибувало, а в його загоні було тільки шістдесят чоловік,—

Книга Жерміналь стор.390

Книга Жерміналь стор.390

ЧИНА. Тільки силою наказу, силою військової дисципліни можна було стримувати солдатів, змусити стояти ось з цими кам’яними особами, застигнувши в похмурому безмовності. Зіткнення здавалося неминучим; раптом з дверей, що відчинилися позаду загону, вийшов штейгер Рішом, сивочолий Старий, схожий на благодушного