Книга Жерміналь стор.382

Книга Жерміналь стор.382

— Добрий день, друже мій! — голосно крикнув він, огля-дів Етьєна палаючими очима. Але Етьєн не відповів. Далеко між упорами містків Ворейської шахти пройшла жінка, і, дізнавшись Катрін, він кинувся до неї. Катрін з самої півночі бродила по дорогах, які

Книга Жерміналь стор.381

Книга Жерміналь стор.381

яких привезли з Боринажу, він буде в першому ряду; йому, звичайно, пощастить-його вб’ють. І, повернувшись до Ворейської шахти, він вже твердим кроком бродив навколо неї. Пробило дві години ночі, з кімнати штейгерів, де містився пост, що охороняв шахту, доносилися гучні

Книга Жерміналь стор.380

Книга Жерміналь стор.380

Коли Етьоп обернувся в непереборній потреби подивитися, покрівля осідала все нижче під величезним тиском кам’яної товщі, що лежала над нею, і сплющувала нерухоме мертве тіло. І ось вона звалилася. Не було вже нічого, крім тяжкої маси земних надр. Повернувшись в

Книга Жерміналь стор.379

Книга Жерміналь стор.379

незчутися. Вони йшли квапливо; труп, що почався в їх руках, заважав їм; через кожні двісті кроків доводилося класти його на землю. На розі Рекидьярского проїзду вони чули тупіт солдатських чобіт, і у них все похололо всередині; вони ледве встигли сховатися

Книга Жерміналь стор.378

Книга Жерміналь стор.378

Plogoff, який тоді поставав перед поглядом цього мерця, весь зачеплений сонцем? Далеко, далеко. У цю ніч, мабуть, реве там море. Вітер, що вирує у висоті, можливо, проноситься і над кам’янистою пусткою. Біля порогу будинку стоять дві жінки — мати і

Книга Жерміналь стор.377

Книга Жерміналь стор.377

і сіра шинель убитого. Не витекло жодної краплі крові: ніж, встромлений по саму рукоятку, ще стирчав в горлі. Етьєн в беззвітному пориві обурення ударом кулака звалив вбивцю на землю біля трупа. — Навіщо ти це зробив? — розгублено бурмотів він.

Книга Жерміналь стор.376

Книга Жерміналь стор.376

Помилувавшись чистим місячним сяйвом, Етьєн опустив очі і раптом його зупинило видовище, яке відкрилося перед ним на вершині терикону. Вартовий, закоченев від холоду і намагаючись зігрітися, ходив тепер взад і вперед — робив двадцять п’ять кроків у бік Маршье —