Гідроакумулятори або, як їх ще називають, мембранні накопичувальні баки або ресивери з’явилися на російському ринку відносно недавно. Їх потреба з’явилася, коли на заміських ділянках почали споруджувати локальні автономні водопровідні мережі. На жаль, такий водопровід, як і всі інші, працює від електрики. А всім відомо, як працюють за містом електричні мережі, тому виникла необхідність у накопичувальній ємності, об’єму якої вистачило б для забезпечення водою заміського будинку на деякий час. До того ж була поставлена задача, щоб гідроакумулятор для систем водопостачання заміського будинку створював необхідний тиск всередині водопровідної мережі. Що і було зроблено.
Але і це не всі позитивні сторони накопичувального бака. Сюди ще можна додати.
- Він оберігає водопровід від виникнення гідравлічних ударів, які виникають при зміні швидкості руху води всередині труб. Від гідроударів розходяться стики з’єднань.
- При використанні бака насос працює в кілька разів менше, що збільшує його термін експлуатації. До того ж зменшується кількість включень і відключень насосного приладу.
Тому при проектуванні схеми водопостачання приватного будинку зі свердловини або колодязя, в неї обов’язково включають гідроакумулятор. Завдяки своїй конструкції його не потрібно розміщувати якомога вище, на відміну від накопичувальних баків для води. Гідроакумулятор розташовується в залежності від особливостей системи водопостачання. Гідробаки можна вважати покращеною версією накопичувальних ємностей. До того ж сьогодні можна придбати такий бак ємністю до 100 літрів, що забезпечить водою на достатній проміжок часу, і у разі виходу з ладу не буде загрожувати внутрішній обробці, як у випадку з ємністю під стелею або на горищі.
Конструктивні особливості гідроакумулятора
На фото нижче дуже добре видно, з яких деталей складається гідравлічний акумулятор. По суті, це герметична металева ємність, всередині якої розташована мембрана у вигляді мішка. Між цими двома елементами перебуває повітря під тиском 1,5 атм., який закачується в заводських умовах.
Найважливіше в даній конструкції, що вода не стикається з металевими стінками ємкості, що збільшує термін служби останньої. До того ж треба зазначити, що мембрана виготовляється зі спеціальної гуми, яка носить назву бутил. Він відомий тим, що відповідає всім санітарним нормам, які пред’являються питній воді, плюс цей матеріал стійкий до розмноженню бактерій.
Встановлені в агрегаті і два клапана, через один вода надходить в мембрану, через інший можна стравлювати повітря з бака або, навпаки, закачувати його всередину. До речі, в гидроаккумуляторах для водопостачання вертикальної конструкції об’ємом більше 100 л встановлюється додатковий повітряний клапан, який стравлює повітря з мембрани. Він там з’являється з самої води.
На тій же фотографії чітко видно, як повинен працювати накопичувальний бак мембранного типу. Він з’єднаний з насосом автоматикою, тому вся водопровідна система працює в залежності від тиску повітря, розташованого між мембраною і металевим корпусом. Як тільки насос закачає воду, і тиск підвищиться до встановленої величини, спрацює реле, яке і відключить насосну установку. Все те ж саме, тільки навпаки, відбудеться і при відкачуванні води з гідробака.
Види гідроакумуляторів
Існує лише два види даного приладу, які відрізняються один від одного розташуванням в просторі. А саме: вертикальні або горизонтальні. Необхідно відзначити, що чисто конструктивно і принципом роботи обидва виду один від одного нічим не відрізняються.
Якщо говорити те, як правильно вибрати бак, то треба виходити з умов встановлення і місця монтажу. Якщо місця недостатньо, то краще використовувати вертикальні ємкості. Але тут є один момент, на який треба звернути увагу. Горизонтальні гідроакумулятори в купе з насосами називають насосними станціями. Вони і продаються, як єдине ціле. Так ось ці баки виготовляються зі спеціальною платформою, на яку встановлюється і закріплюється сам насосний агрегат. На фото нижче це добре видно. Вертикальні зразки не призначені для цього, тому їх встановлюють, як окрему частину насосної установки. Необхідно відзначити, що такі моделі є в групі горизонтальних бачків для насосних станцій.
Схеми установки
Схема водопостачання приватного будинку з гідроакумулятором – це кілька позицій, пов’язаних з видом встановленого насоса.
Погружний насос з гідроакумулятором
Вона з поширених схем – це система, в якій використовується занурювальний або свердловинний насос. Якби гідроакумулятора в системі не було, то насосний агрегат включався б відразу ж, якщо в будинку відкривався будь споживачів. Тобто, автоматика спрацьовувала на падіння тиску на трасі. А це збільшення кількості включень і відключень приладу, тобто, зниження терміну його експлуатації.
Зрозуміло, що встановлений гідробак для насосної станції цю проблему вирішує відразу ж. До того ж він пом’якшує тиск в самій трубної мережі. А для невеликих локальних водопроводів це важливий фактор. Якщо говорити про вибір обсягу гідробака, то тут декілька критеріїв, і всі вони повинні враховувати. Основною, звичайно ж, це необхідний об’єм води. Інші: висота установки ємності, потужність насосного агрегату, його натиск і частота включень.
Підключення свердловинного насоса до гідроакумулятора проводиться або через шланг, або через трубу. Найчастіше використовується останній, хоча принципової різниці немає. Головне – надійне кріплення і міцність самого трубопроводу.
Насосна станція
Друга схема, не менш поширена, до речі, сьогодні все більше користується популярністю, це установка насосної станції. Це обладнання, в яке входить і гідроакумулятор, і насос. Монтують всю установку на поверхні недалеко від свердловини або колодязя, з’єднуючи воду для водозабору з агрегатом шлангом або трубою.
Увага! Насосна станція повинна встановлюватися тільки в утепленому приміщенні, де температура завжди повинна бути не нижче +5С. Зазвичай для цього використовують підвали, кесони або окремо розташовані споруди.
Взагалі, насосна станція з гідроакумулятором – це компактність пристрою при тих же технічних характеристиках. Якщо заміський котедж невеликий, то й сама станція буде маленькою, але буде виконувати функції величезною станції, які використовуються в міських водопровідних мережах. Якщо перед нею встановити додатково фільтр грубої і тонкої очистки, то вода з колодязя або свердловини буде завжди чистою. До речі, відсутність фільтрів – це швидке засмічення самого накопичувального бака. Всередині мембрани почнуть осідати пісок і бруд, що знизить її обсяг.
Інші схеми
Існують і інші схеми насосної станції з гідроакумулятора, в які додаються різні сантехнічні та побутові пристрої. Приміром, якщо в схемі водопостачання будинку встановлюється водонагрівач, який забезпечує будинок гарячою водою, то гідроакумулятор в цьому випадку буде виконувати додатково ще одну функцію. Він буде розширювальним баком для цього нагрівального приладу.
Тобто, при нагріванні води, вона почне розширюватися. Надлишки обсягу будуть тиснути на стінки самого нагрівального елемента. Ось тут то і врятує його гідроакумулятор, що частина води прийме в мембрану. Правда, тут є одне «АЛЕ». У таку схему треба встановлювати накопичувальний резервуар червоного кольору, в ньому встановлюється мембрана, яка може витримувати великі температури.
Правила установки
Почнемо з того, що пристрій гідроакумулятора насосної станції таке, що цей прилад постійно знаходиться в роботі. Мембрана весь час в динамічному русі. Тому дуже важливо правильно провести монтаж агрегату, де основна вимога – це надійність кріплення. Вся справа в вібрації приладу, від якого можуть ослабнути стики з’єднань.
Тому є певні правила, які треба дотримуватися суворо.
- Монтаж приладу робиться тільки на гумові прокладки. Вони згладжують вібрацію.
- Ідеально, якщо з’єднання насосної станції з трубопроводами проводити гнучкими перехідниками. Це на той випадок, якщо вібрація все-таки з’явилася.
- Не можна з’єднувати станцію з водозабором трубою, у якій переріз менше, ніж вхідний патрубок. Це збільшить швидкість проходження води, що відбитися на ефективній роботі всієї системи.
- Перед першим введенням води в мембрану рекомендується з неї повністю видалити повітря.
- Першу закачування треба проводити дуже повільно. Є ймовірність, що мембрана від довгого стояння без роботи злиплася по внутрішніх стінках. Різкий напір і великий обсяг води можуть пошкодити її, а це передчасний ремонт і нікому не потрібні витрати.
- Місце монтажу повинно бути вільним, тому що одна з основних вимог – це вільний прохід до обладнання для обслуговування і ремонту.
Розуміючи, як працюють гідроакумулятори для водопостачання (їх пристрій), необхідно ще правильно з ними поводитися. Приміром, якщо прилад довго не працює і стоїть в магазині, то повітря, який закачаний на заводі для створення тиску у водопроводі, може дати витік, що знизить його тиск. Виробник зазвичай закачує його під тиском 1,5 атм.
Для цього треба зняти з задньої боку пластмасовий ковпачок. Під ним розташований звичайний ніпель, використовуваний в шинах автомобіля. А вже через нього автомобільним манометром можна зробити замір.
Увага! Для цього краще використовувати електронний манометр з високою точністю свідчення. Адже в розширювальному баку для насосної станції навіть пів атмосфери – значна величина.
Виміряний тиск може привести до двох висновків. Приміром, виявилося 1 атм. В принципі, цього достатньо, щоб створити напір всередині водопровідної мережі. Зате в такий накопичувальний бак для насосної станції більше поміщається води. Правда, є ймовірність, що мембрана буде доторкатися до стінок резервуара, що небажано. Якщо збільшити тиск до максимуму, то натиск буде більше, але води менше. Тепер кожен повинен вирішити, що вибрати.
Отже, підводячи підсумок, необхідно сказати, що гідравлічний ресивер для насосної станції – це вирішення великої проблеми, яку створюють електричні мережі за містом. Встановивши його, можна з упевненістю говорити про повноцінну постійно працює водопровідній системі. Нехай вона невелика, але вона буде постійно постачати воду в необхідній кількості в заміський будинок. Правда, все буде залежати від обсягу самого гідроакумулятора.
