Схеми електропроводки в будинку

Важливість системи електропостачання в приватному будинку складно оцінити. Без неї жити в котеджі сьогодні просто нереально, вся побутова техніка працює за рахунок живлення з розетки. При цьому монтаж проводів та електрообладнання проводиться перед обробкою інтер’єру. А ось планувати схему електропроводки в ідеалі слід ще на етапі проектування житлового будови. Для цього треба зробити розрахунок потужності і відповідний електропроект із зазначенням у ньому всіх планованих до використання пристроїв освітлення та інших електричних приладів.

Зміст

1. Складання схеми
2. Погодження проекту
   • Вибір фаз
   • Розрахунок потужності
   • Групи споживачів
3. Введення електрики
   • По повітрю
   • Підземний монтаж
4. Типові рішення для приватного будинку
5. Висновок

Складання схеми

За законом приватній особі держава гарантує спрощене підключення до електрики житла за умови, що його електромережу буде споживати не більше 15 кВт потужності. Якщо в планах немає застосування теплої підлоги або потужного котла електроживлення, то цих кіловат в більшості випадків вистачає з надлишком. Можна навіть використовувати свердловинні насоси і малопотужний слюсарний верстат у гаражі.

Спрощений порядок електрифікації будинку передбачає:

• подачу документів на підключення до мереж з вказівкою планованої до споживання потужності;
• отримання техумов (скільки кіловат в результаті видадуть і з якогось стовпа);
• підготовка та узгодження електропроекти котеджу (при необхідності);
• виконання монтажу проводки та електрообладнання;
• отримання актів про відповідність внутрішньобудинкової електроенергетичної системи проектом і введення її в експлуатацію;
• підписання договору електропостачання з постачальної компанією.

Якщо новий споживач (об’єкт) укладається у 15 кВт, то в багатьох постачають організаціях при запиті ТУ навіть не вимагають електропроект будівлі. Вони просто ставлять на вводі обмежувач потужності. В результаті більше обумовленого в договорі і техумовах обсягу електроенергії отримати з мережі все одно не вийде.

А що відбувається в будинку – це проблеми його господаря. При цьому всю потрібну документацію по проводів від трансформатора до вступного шафи вони готують самі.

Однак багато постачальників електрики продовжують при виконанні підключення звично по-старому вимагати проект електропостачання котеджу. В цьому документі зазначається схема електропроводки будинку з позначенням місця розташування всіх розеток, вимикачів і приладів освітлення. У будь-якому разі рекомендується робити, щоб чітко розуміти план розведення проводів по будівлі і їх необхідний метраж.

Складання і узгодження проекту

Проект внутрішньої електропроводки для приватного будинку складається з:

• розрахунку потужності ввідних пристроїв та необхідного перерізу проводів;
• розрахунку систем заземлення та блискавкозахисту;
• схеми розводки електропроводки;
• плану розташування в будівлі кабельних ліній і силового обладнання;
• кошторис на витратні матеріали.

Робиться такий повноцінний проект внутрішньобудинкової проводки тільки за договором у спеціалізованої компанії з ліцензією. Якщо його потім доведеться узгоджувати постачальника електричної енергії, то виконані самостійно креслення і розрахунки прийняті до розгляду не будуть.

Самому можна зробити лише електричну енергію та/або монтажну схему, які полегшують роботи при виконанні монтажу електропроводки своїми руками. У них схематично зазначаються апарати захисту і лінії проводів, щоб спростити собі складання кошторису і складання всієї системи.

Вибір фаз

Одним з найбільш важливих моментів проекту і схем проведення є тип вхідного напруги. Тут особливо аналізувати, як, наприклад, численні плюси і мінуси пальового фундаменту, не доведеться. Воно може бути однофазним або трифазним, на 220 або 380 Вольт. При виборі треба виходити з наявних можливостей живлячого трансформатора (що зможуть дати енергетики) і споживає струм електрообладнання.

Якщо в котеджі або на ділянці планується встановити потужний електрокотел або який-небудь пристрій з трифазним електродвигуном, то варіант тільки один – три фази на 380 Ст. Це ж рішення доведеться використовувати, якщо всі споживачі електрики розраховані на 220 В, але сумарна потужність виходить великий. У цьому випадку розведення слід робити так, щоб розподілити навантаження по різних фазах, а не залишати її всю лише на одній.

В інших ситуаціях, коли приватний будинок по площі не перевищує 100 квадратів і в ньому немає електричних водонагрівачів, можна обійтися звичайними однофазними 220 В. Вимоги до трифазної електропроводці вище. Коштує вона дорожче, а потрібна далеко не завжди. При цьому треба врахувати, що 380 В на трьох фазах можуть знадобитися в майбутньому. І тоді доведеться узгодження починати спочатку. Тут необхідно все зважити і передбачити заздалегідь.

Як розрахувати потужність споживання при розводці

Для розрахунку загальної потужності споживання і необхідної для цього електропроводки будинку необхідно підсумувати кіловати усіх побутових і освітлювальних приладів в оселі. Дані параметри є в техпаспортах на обладнання та в спеціальних таблицях. Плюс сюди додаються пускові навантаження і 20% про запас.

Найбільш енергоємними в котеджі є проточні нагрівачі води (близько 4-5 кВт), електроплити з духовкою (до 3 кВт), електрообігрівачі (1,5–3 кВт), пилососи (близько 1,5 кВт) та пральні машинки (близько 2-2,5 кВт). Чимало споживає також вентиляція в приватному будинку, якщо вона зроблена припливно-витяжною і з підігрівом повітря без рекуператора.

Для світла, особливо якщо він світлодіодний, потрібно відносно небагато (до 0,5 кВт). Приблизно також мало зараз споживають телевізори, комп’ютери і інша використовувана в побуті техніка. Але все це обов’язково треба врахувати і скласти, щоб обчислити сумарну потужність котеджу. Вона потрібна, щоб отримати ТУ і розрахувати перетин електропроводки.

Групи споживачів

Щоб навантаження під внутрішньобудинкової мережі розподілялася рівномірно, на схемі розведення проводів споживачі розбиваються на кілька груп. Наприклад, одна йде на вуличне освітлення присадибної ділянки, друга на госпбудівлі, третя на освітлювальні прилади в котеджі і четверта на розетки в ньому. Якщо будинок великий, то така розбивка може проводитися по поверхах і приміщень.

На кожну окрему лінію ставляться свої автомати і ПЗВ (пристрої захисного відключення). Це підвищує безпеку експлуатації будинкової електромережі і спрощує пошук проблемних точок в системі при спрацьовуванні захисту. На схемою розводки електропроводки повинні бути вказані всі захисні апарати і споживаний струм на контурі, який живиться з кожного з них.

Групове УЗО і дроти по перерізу за них підбираються так, щоб відповідати споживання конкретної групи. На потужне обладнання рекомендується виділяти свою лінію живлення, а на решті кількість споживачів не варто робити вище 5-6 розеток. Краще закласти в проекті їх більше, але з меншим ризиком перегорання жив з-за тривалих перевантажень.

Введення електрики та монтаж електропроводки

Захисні пристрої монтуються у ввідно-розподільчому щитку, який ставиться зазвичай котеджі в незамерзаючому приміщенні. Туди ж підводиться електропроводка з усіх груп і кабель вводу з вулиці.

В окремих випадках електрощит розділяється на два – вступний і розподільний. Перший з рубильником, лічильником і загальним УЗО встановлюється зовні, а другий з усім іншим всередині будівлі. Так контролерам простіше буде знімати показання. Однак тоді вуличний щиток і прилади в ньому повинні бути з підвищеною захищеністю від вологи, що чимало підвищує їх вартість.

Якщо монтаж електропроводки в котеджі можна зробити самостійно, то ввідний кабель підключають тільки електрики з мережевої компанії. Причому зроблять вони тільки після перевірки приладу обліку та системи заземлення, а також складання всіх необхідних актів.

По повітрю

Простіше і дешевше обійдеться монтаж повітряного вводу. Для цього від найближчої опори ЛЕП прокидывается СІП (самонесучий ізольований провід) або його звичайний сталевий аналог. Однак такий варіант з’єднання домашньої електромережі з селищною не завжди можливо реалізувати через нормативних обмежень по відстані від житлового будинку до стовпа.

Повітряний кабель:

1. Дешево коштує і швидко монтується.
2. Виглядає не дуже естетично.
3. Може бути обірваний з часом (наприклад, вітром або краном).
4. Обмежує можливості заїзду на ділянку габаритної будівельної техніки.

Якщо відстань від будинку до стовпа більше 20 метрів, то доведеться ставити ще одну опору. В іншому випадку кабель може обірватися під власною вагою. А це додаткові витрати.

 

Підземний монтаж електропроводки

Введення, покладений в землі, більш надійний і менше схильний до дії опадів. Прокладають такий кабель на глибині близько 0,8–1 метра в захисній трубі з пластика або сталі.

Цей варіант передбачає земляні роботи і пророблення отвори у фундаменті або стіні. Він більш складний в монтажі і витратний за часом. Однак імовірність обриву подібної вступної електролінії нижче, а термін служби вище, ніж у повітряного аналога.

Типові рішення для приватного будинку

хемы електропроводки і ввідно-розподільних щитів розробляються завжди індивідуально для кожного конкретного будинку. Тут багато що залежить від обраних для установки в котеджі побутових приладів і створюваного освітлення. Однак існує ряд основоположних правил, які обов’язкові до дотримання при проектуванні домовик електрики.

Домова електропроводка повинна бути побудована за наступним принципом:

1. Першим від введення йде рубильник, за допомогою якого можна в будь-який момент знеструмити всю ділянку.
2. Другим розміщується електролічильник.
3. Потім ставиться загальний автомат захисту.
4. Тільки потім йде розгалуження на групи споживання з окремими УЗО або автоматичними вимикачами.

Також в електрощиті встановлюються роздільні шини – одна на «землю» (PE), друга на «нуль» (N). Йдуть на них дроти ніде не повинні перетинатися або з’єднуватися між собою. Це два окремих контуру в електриці.

Зараз є різноманітні програми і онлайнові конструктора, допомагають розрахувати споживану потужність для ТУ і скласти план розводки електричних проводів і розеток по котеджу. Однак використовувати їх треба обачно. Це виконана з допомогою подібних ресурсів онлайн планування ділянки не загрожує особливими проблемами. А от помилки в розрахунках потужностей і электротоков можуть призвести до серйозних бід.

Проектувати електрощит і засоби захисту у ньому слід довіряти тільки професіоналам. Незважаючи на існуючі типові рішення, все одно кожний проект виходить у підсумку з тими або іншими індивідуальними особливостями. Без знань в електротехніці самостійно займатися подібними розрахунками не варто. Потім з’єднати дроти за розробленим кресленням можна самому. Але проектування краще залишити фахівця.

Замість висновку

З монтажем в своєму котеджі системи електропостачання в змозі впоратися навіть початківець майстер. Для з’єднання електропроводами захисту в щитку, розетки, освітлювальних приладів і вимикачів в єдине ціле досить уміти поводитися з викруткою і плоскогубцями. Головне не переплутати підключаються жили місцями. Але проект всього цього електрогосподарства краще замовити у професійного інженера-електрика або у відповідній компанії. Найменші недоліки тут варто виключити на корені.

Дивіться також відео як правильно розділити групи споживання: