книга лео на перешейке карена рашаТи навіть не уявляєш ,, що потрапив в самий полот- ко. Тільки Снл’вупде. іншого не треба. «Будь ласка. яке чудове слово, чарівне, в ньому сенс вашої I лісової програми до наших надій. доброзичливе | ім’я. Дякуємо. Романюк.
До обіду наступного дня на стежці, що веде до лагер з озера, зросла споруда. Два стовпи, що нагадують! I племінні тотемний знаки, поєднало фанерне полу¬кружье арки: на арці білилами по синьому старанному і невміло, але крупно виведено:
«Лісовий табір Снл’вупле.
Там же, на арці, як ото робили в старовину при за-В кладці всіх будівель, я вивів латиною дві літери -1 A. D., що означає Anno Domini * н римськими цифрами! MCMLIX, рік 1959 й.
До мене підійшли двоє малюків н запитують:
— Що означають ці іноземні літери?
— Аннадана, — відповідаю я їм. — Ви ж бачите літери А і D.
Ані а дан він вони самі називали скорочено свою лю-! бнмуш виховательку Анну Дановну. Хлопці були абсолютно задоволені.

Батьківський день

Гвинтівку я позичив у єгеря Петровича. Ми з ним хліб-сіль возимо. Він дружив з Марією Іванівною і приїжджає на возі за остатка¬мі їжі для свого кабана. Хлопці люблять його наїзди. [Єгер не поспішаючи розпрягає кінь. Її урочисто уво¬діт на дуг цілий ескорт захоплених хлопчаків. Ко- [Чорнобилі на старості років привалило несподіване щастя — випробувати невдаваний захват і поклоніння молодих шюдей. Петрович їсть та підхвалює частування Марії [Іванівни, попередньо потайки покуштувавши в погребі домашньої настоянки, вона завжди в запасі у нашій кухарки. Тайник Марії Іванівни відомий хлопчакам, від кото¬рих немає взагалі секретів. Однак, щоб не робити життя прісної, вони по безмовного домовленістю вдають, що таємниця не розкрита.
Петрович явно прив’язався до нашого незвичайного ла¬герю. Хлопцям він розповідав про рибу, про ліс, звички звірів, грибних і ягідних місцях, птахів і про дерева  Про птахів і звірів він оповідає як про членів своєї сім’ї, то шанобливо, то сварливо, то з обуренням, а зрідка здатний надихнути до проповіді .
У будні у вогню чергує до другої години ночі п’ятірка хлопчаків: двоє старших і троє молодших. Старші — провідні, молодші — ведені, отаке славне ланка «стрибків». На ранок після їх чергування я навмисне во¬

Книга Літо на перешийку стор 20

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *