Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів і послуг та виробниками, виконавцями, продавцями, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон), є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, які виготовляють або продають товари, виконують роботи або надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. На відносини по виготовленню та продажу товарів, виконанню робіт або наданню послуг громадянином, який не є підприємцем, а також у разі придбання товарів, користування послугами громадянином лише для підприємницької діяльності або підприємствами, установами, організаціями дія цього Закону не поширюється. Таким чином, споживач тільки фізична особа, юридична особа і не громадянин-підприємець.
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів
Стаття 2. Законодавство про захист прав споживачів
Стаття 3. Міжнародні договори
Розділ 2. Права споживачів та їх захист
Стаття 4. Права та обов’язки споживачів
Стаття 5. Захист прав споживачів
Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції
Стаття 7. Гарантійні зобов’язання
Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості
Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)
Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит
Стаття 12. Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями
Стаття 13. Право споживача у разі укладення договору на відстані
Стаття 14. Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)
Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію
Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості
Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
Стаття 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача
Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики
Стаття 20. Правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування
Стаття 21. Порушення прав споживачів
Стаття 22. Судовий захист прав споживачів
Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
Розділ 3. Громадські організації споживачів (об’єднання споживачів)
Стаття 24. Громадські організації споживачів (об’єднання споживачів)
Стаття 25. Права громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів)
Розділ 4. Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів
Стаття 26. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів і його територіальних органів
Стаття 27. Повноваження інших органів виконавчої влади щодо захисту прав споживачів
Стаття 28. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів
Стаття 29. Обов’язки і відповідальність службових осіб органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів
Стаття 30. Розгляд скарг на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких осіб
Стаття 31. Відносини органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, з правоохоронними органами
Стаття 32. Правовий захист службових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів
Розділ 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Положення першого речення пункту 3 частини першої статті 26 у частині оплати вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету набирає чинності з 1 січня 2007 року. До цієї дати зазначена оплата здійснюється за рахунок суб’єктів господарювання, що перевіряються.
2. До приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законів у відповідність із цим Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону».
Президент України Ющенко Ст.
р. Київ
1 грудня 2005 р.
№ 3161-IV
