І тоді перед очима його сплив образ новобранця з пе-ререзанным горлом, молодого солдата, убитого дитиною. А тепер і він теж убив. Але тут Катрін, випроставшись, крикнула:
— Боже мій! Він помер!
— Тобі його шкода? — злобно запитав Етьєн.
Задихаючись від ридань, вона щось лепетала. Потім
кинулася в його обійми.
— Ах, убий і мене! Убий! Помремо разом.
Вона пригорнулася до нього, чіпляючись за його плечі, він теж стискав її в обіймах, і обидва сподівалися, що зараз прийде до них смерть. Але смерть не поспішала, і вони розімкнули обійми. Потім Катрін закрила руками очі, а він поволік вбитого і кинув його в похилий хід, щоб звільнити вузьке простір, де їм ще належало жити. А життя було б неможливе, Залишся труп Ша-валя у них під ногами. Жах охопив їх, коли вони почули, як мертве тіло впало у воду, піднявши фонтани бризок. Так, значить, вода затопила і цю нору? І вони побачили: вода заливала і їх вироблення.
І знову почалася боротьба. Вони запалили останню лампу, намагаючись висвітлити рівень води, який невпинно, неухильно, наполегливо піднімався. Спершу вода доходила їм до щиколоток, потім до колін. Вироблення йшла в гору, і вони сховалися у верхньому кінці тупика, це’ дало їм перепочинок на кілька годин, Але й тут вода наздогнала їх, залила по пояс. Вони стояли, притулившись спиною до кам’яної брили, і дивилися, як вода все піднімається, піднімається. Коли вона заллє їм рот, все буде скінчено! Від лампи, яку вони підвісили до стіни, падали жовтуваті відблиски на швидку брижі дрібних хвиль; вогонь потуск-нел, вони розрізняли лише мерехтливий півколо, а він все зменшувався, немов його пожирав морок, здавалося, згущений у міру того, як приливала вода. І раптом темрява огорнула їх: лампа погасла, втягнувши в миттєвої спалаху останню краплю олії; кругом був безвихідний, безпросвітний морок, підземний морок, в якому їм належало заснути безпробудним сном, навіки попрощавшись з сонячним світлом.
— Ех, диявол! — глухо вырутался Етьєн.
А Катрін, відчуваючи, що темрява немов схопила її в свої лапи, в переляку жалася до Етьєну. Вона прошепотіла приказку вуглекопів:
Книга Жерміналь стор.460
