При створенні автономної каналізації для приватного будинку важливим питанням є утилізація стічних вод. Для цих цілей використовують різні пристосування і конструкції, але найпоширенішим є вигрібні ями. Такі споруди прості у виконанні і не вимагають великих фінансових витрат. При створенні таких споруд необхідно дотримуватися певні вимоги і нормативи, інакше можна нашкодити навколишньому середовищі і накликати на себе претензії з боку контролюючих органів. Саме про те, які існують санітарні норми, які ще вимоги потрібно дотримуватися і піде мова в цій статті.
Де розмістити вигрібну яму
Знаходимо найбільш підходяще місце для ями
Перш ніж приступити до облаштування вигрібної ями на своїй ділянці варто дізнатися, в якому місці її краще помістити. Для цього варто познайомитися з СанПиН 42-128-4690-88 і СНиП 30-02-97. В цих документах вказані загальні вимоги, що пред’являються до розташування очисних споруд, септиків і інших пристроїв і конструкцій каналізації.
Першим показником є відстань вигрібної ями від будинку та інших будівель. Згідно з положеннями Санпін такий показник не повинен бути менше 20 метрів. Така вимога виходить з того, що від нечистот виходять неприємні, а головне, шкідливі для людини гази. Виняток з видалення складають літні кухні і тимчасові будівлі у цьому випадку відстань можна зменшити. Місце обирається на розсуд домовласника в межах від 8 до 10 метрів до будівель. В документах зазначається максимальне видалення, воно становить 100 метрів.
Також будівельні норми і санітарні правила висувають суворі вимоги до розташування зливних ям від різних джерел питної води. Так, якщо поблизу знаходиться колодязь або струмок, то відстань до нього має бути не менше 50 метрів.
Якщо ділянки невеликі за площею, виконати всі вимоги буває неможливо. У цьому випадку, за порадою фахівців, краще вдатися до кооперації. Для всіх сусідів, які живуть на одній лінії, споруджується єдиний колодязь або артезіанська свердловина. Так можна уникнути забруднення вод від вигрібних ям сусідів.
Не забуті в документах і сусіди. Так, відстань від краю зливної ями і сусіднім ділянкою повинно бути більше 1 метра. Але, як правило, цей показник необхідно робити більше, щоб не сваритися з сусідами. Згідно з чинним Санпін якщо виникла спірна ситуація, то місце розташування вигрібної ями може бути визначено адміністративною комісією місцевої Ради.
Далі копати не можна з-за ґрунтових вод
Вигрібну яму і септики необхідно розташовувати вище грунтових вод. Так можна уникнути попадання нечистот у артезіанські свердловини та колодязі. Найбільш легкий випадок якщо ділянка рівна. При цьому варіанті немає необхідності визначати напрями течії грунтових потоків. Якщо ж ділянка має нахил, то яму бажано влаштовувати в нижчій його точці.
Згідно з існуючими нормами і правилами зливну яму необхідно постійно спорожняти. Ці дії необхідно проводити два рази на рік або частіше. При цьому необхідно, щоб рівень нечистот не досягав рівня вище 35 см від верхнього краю ями.
Згідно СанПиН 42-128-4690-88 потрібно проводити періодичну дезінфекцію. Її виконують з використанням спеціальних хімічних препаратів. У них повинні входити:
- гіпохлорит натрію – 3-5%;
- креолін – 5%;
- лізол – 5%;
- хлорне вапно – 10%;
- нафтализол – 10%;
- метасиликат натрію -10%.
При цьому згідно СанПиН забороняється використовувати суху хлорне вапно.
Інші вимоги
Яма без дна
Більш докладно розглянуті питання створення подібних споруд у СНиП 2.04.02-84 та 2.04.03-85. Вигрібні ями можуть бути двох різновидів:
- Яма без дна.
- Герметична яма.
Перший варіант підходить при використанні в домоволодіннях без постійного проживання. При цьому у неї не повинно потрапляти стоки більш ніж за добу. Такі конструкції можна використовувати на дачних ділянках, де власники бувають тільки на вихідних і малої (до трьох осіб) компанією.
Пристрій вигрібної ями без дна
У спорудах без дна стоки просочуються в грунт, який і є природним фільтром. Тому існують суворі правила, що регламентують відстань до зливної ями від джерела або колодязя (або іншого відкритого джерела води). Цей показник буде залежати від якості грунту. Наприклад, він складає для:
- супесчанника і пісковика – не менше 50 м;
- суглинку – 30-35 м.;
- глинистих грунтів – 20 м.
Герметичні пластикові вигрібні ями
Герметичні вигрібні ями більш універсальні. Такі споруди можуть розташовуватися на будь-яких ділянках, з будь-якою кількістю проживаючих людей. Герметичні ємності не дають потрапляти стоків в навколишнє середовище, а значить, їх можна розташовувати поблизу з житловими будівлями і джерелом води. Головне, щоб запах не заважав комфортного проживання. Для вирішення цієї проблеми можна використовувати біопрепарати, які містять колонії бактерій. З їх допомогою нечистоти будуть перероблятися в безпечний іл.
При створенні герметичних споруд головна вимога – це забезпечити під’їзд автомобіля асенізаторів. Так як стічні води не будуть потрапляти в грунт, ємність буде швидко наповнюватися. У цьому випадку не допускається її перелив через краї ями.
Дія Федерального Закону
Федеральний Закон №52
Дотримання всіх перерахованих вище норм і правил – це обов’язок кожного домовласника. У Росії діє Федеральний Закон №52 «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення». У цьому законодавчому акті вказані всі вимоги по дотриманню санітарних норм. А відповідно до статті 57 цього закону їх недотримання тягне за собою адміністративне покарання і відшкодування завданих збитків.
Якщо на ділянці облаштована вигрібна яма, яка за яким-небудь параметром не відповідають існуючим нормам і правилам, то державні органи можуть вимагати її ліквідувати. А якщо при цьому завдано шкоди навколишній природі або майну сусідів (наприклад, забруднені ґрунтові води або ділянка) то доведеться відшкодовувати збиток.
