Типів фундаментних підстав для будівництва приватних малоповерхових будинків існує чимало. Але найчастіше під вітчизняними котеджами облаштовується варіант у вигляді залізобетонної стрічки під несучими стінами. Адже щоб зробити стрічковий фундамент своїми руками, необхідно лише володіти мінімальними навичками зі змішування бетону і слідувати інструкціям. Технологія влаштування такої основи нескладна, тому її і вибирають так часто для самостійного виконання.
Зміст
- Що це таке?
- Види і підвиди
- Плюси і мінуси
- Покрокова інструкція
- Використання в будівництві
Що це таке?
Конструктивно стрічковий фундамент – це конструкція із залізобетону, створена по периметру майбутньої будови для перерозподілу навантаження на грунт. Використовується подібна опора для зведення житлових будинків, гаражів, надвірних господарських споруд, лазень, гаражів і навіть парканів. Зробити самому її не складно.
Так він виглядає
Однак при будівництві такої підстави вкрай важливо дотримуватися визначених правил і рекомендацій. При недотриманні технології виготовлення стрічкового фундаменту про довговічність самої опорної конструкції і будівлі на ній можна буде забути. Довго вони не простоять.
Сезонне спучування грунтів, вплив вологи на бетон без гідроізоляції, неправильно розраховані навантаження – причин для руйнування стрічкового підстави, на якому вже стоїть будинок, безліч. Всі їх необхідно заздалегідь передбачити і врахувати, інакше пошкоджене або повністю зруйновану споруду доведеться зводити заново.
Види і типи фундаменту
По глибині залягання він буває МЗЛФ (мелкозаглубленним) і просто заглибленим. У першому випадку бетонний пояс під малоповерховий будинок закопується лише на 200-400 мм на землю, а в другому – заглиблюється до півтора метрів (нижче рівня промерзання землі).
Якщо грунти на будмайданчику скелясті, а ґрунтові води залягають глибоко, то краще вибрати дешевий і невеликий за обсягом бетону мелкозаглубленний варіант. На пучинистих, з високим РГВ і піщаних ділянках для дому доведеться робити більш потужну і дорогу опору. Нерідко кошторис на подібну основу для житла виходить такий, що доводиться взагалі вибирати інший тип підстави.
Схема стін з МЗЛФ
Конструктивно стрічкове ж/б підставу буває:
-
Монолітним;
-
Блоковим.
Перший вид виконується шляхом заливки армованого поясу з залізобетону. Другий варіант викладається з спеціальних фундаментних блоків заводського виготовлення (ФБС) або цегли.
Плюси і мінуси стрічкового фундаменту
У нього є три безсумнівні переваги
Гранична простота пристрою – з заливкою бетону і кладкою блоків впорається будь-який початківець будівельник (є покрокова інструкція – щоб все побудувати правильно, їй треба просто слідувати крок за кроком);
Універсальність – на такі підстави можна ставити цегляні, пінобетонні і каркасні будинки, а також котеджі з бруса, звичайного або оциліндрованої колоди;
Здатність витримувати великі навантаження як знизу від грунту, так і зверху від ваги котеджу і все що в ньому.
Стрічкове основу з залізобетону прослужить довгі роки, навіть якщо для зведення стін будинку взяті не легкі газобетонні блоки, а важкий повнотіла цегла. За вартістю вона поступається лише гвинтових паль, однак по надійності в більшості випадків перевершує їх.
Серед недоліків такого фундаменту можна виділити:
Обов’язковість ретельного аналізу ґрунтів на будмайданчику;
Необхідність застосування підйомної техніки (у разі використання ФБС);
Тривалий термін витримування бетону не менше 3-х тижнів (при виборі монолітного варіанти);
Неможливість закладки на сильнопучинистых і обводнених грунтах.
Покрокова інструкція – фундамент своїми руками
Товщина і висота стрічки розглянутого підстави, а також глибина її залягання підбираються на основі аналізу ґрунту, кліматичних умов місцевості і поверховості споруджуваного будинку. Не маючи знань в даній сфері, цей етап проектування краще довірити професіоналові. Існує чимало нюансів і вимог Гостів, які обов’язково необхідно дотримати.
А ось створювати опору під свій будинок за вже готовим проектом цілком можна і самостійно. Але щоб не допустити помилок, краще всього робити стрічковий фундамент самому з покрокової інструкцією, яка наведена нижче. У ній описані всі тонкощі будівництва подібної конструкції для типового одноповерхового котеджу.
Етапи робіт
-
Перший етап – розмітка та земляні роботи. Незалежно від глибини закладення підошва повинна спиратися на міцні шари ґрунту. Це можуть бути глини, супіски, кам’янисті відслонення або суглинки. Зазвичай вони приховані під дерном і шарами звичайній землі. Все це доведеться вирубати і прибрати, перш ніж починати зводити підставу будинку.
Готуємо ділянку, розподіляємо основні матеріали: артматуру, утеплювач, дошки для опалубки
Для розмітки ділянки знадобляться кілочки, рулетка і мотузка. Якщо ґрунт щільний, із стінок виритої траншеї вийде відмінна опалубка. Треба буде лише наростити її потім зверху. Якщо ж грунт пухка і постійно обсипається, то доведеться копати траншею дещо більше по ширині, щоб всередині ями можна було виставити опалубні дошки.
-
Другий етап – підготовка подушки. Дно викопаної траншеї вирівнюється піском і дрібним гравієм. Цей піщано-гравійний шар слід ретельно втрамбувати, поливаючи водою по мірі насипання. У висоту він повинен вийти в межах 10-30 див. Ця подушка служить для перерозподілу і зниження точкових навантажень на стрічковий фундамент знизу при сезонному спученні грунту.
Поверх подушки можна покласти утеплювач — це дозволить уникнути здуття від промерзання грунту
-
Третій етап – виставлення опалубки. Тут знадобляться бруски перерізом від 30 до 40 мм та дошки товщиною 15-20 мм або ламіноване ДСП. Створювана для бетонного підстави будинку опалубка зобов’язана буде згодом витримати чималу масу заливається в неї бетону. Робити її слід міцною і надійною. Якщо після заповнення бетонною сумішшю вона зруйнується, то все доведеться починати заново.
Виставляємо опалубку з дощок
Якщо грунтові води на будмайданчику залягають високо, то залізобетону потрібна гідроізоляція. Зверху на рівні цоколя будинку вона зазвичай робиться обмазувальної. А для захисту тієї частини основи, що залишається в землі слід в траншею з боків і на дно укласти руберойд. Він надійно захистить бетон від надмірної вологи в ґрунті на стадії його застигання і після.
-
Четвертий етап – укладання арматури. Для армування зазвичай застосовують сталеві стрижні в 14-16 мм перерізом і тонку перев’язочну дріт. Скріпити арматуру можна також електрозварюванням. Але в цьому випадку необхідний досвід роботи зі зварювальним апаратом і він сам. Плюс при виконанні зварювання треба бути готовим до появи надалі корозії металу.
В’яжемо арматуру
Стрічковий фундамент: як робити своїми рукамиПохожие записи
