книга лео на перешейке карена рашапочуттів перелетів через маленький парканчик і мало не приземлився на самого господаря лазні — начальника табору. Тут же наклав йому, яким чудовим способом приборкав своїх хлопчиків. Якщо раніше вони не милися толком і залишали лазню брудними, а разом з ними йшов немитий і змучений я сам, то тепер ми всі щасливі! Тільки я щасливий і митий, вони щасливі і не мите. Різниця, погодьтеся, кажу, несуттєва, коли всі щасливі.
Сусід похитав головою і до моєї фатальною непедаго — гичности додався ще один тяжкий довід. Але яке нам до цього діло? Ми і раніше прямо з лазні йшли відмиватися в озеро. Я побудував свій табір, став на чолі колони і заспівав перший: «Ти, моряк, гарний сам собою». Ми рушили в бік озера.

Ніч змієборця

На цей раз я надів вузькі штани з дорогої білої вовни, подаровані мені на випускний вечір у школі нашим сусідом майором Іші — мовым. Такі брюки пристало носити хіба що молодому мільйонерові під час морських прогулянок на власній яхті. Той же добра людина Ишимов долучив до штанів відріз на сорочку з добротнейшего військового полотна. Вистачило на дві зшиті місцевим кравцем до коханому в ту пору військового покрою, тільки замість стоячого комірця — з відкладним.
Обидві сорочки выбелились на сонці до такої міри, що ніхто не вірив в їх початковий захисний колір. Я дорожив цими сорочками, не тільки не втратили міцність тканини, а ніби навіть зміцнілими. Мені здавалося, що вони тепер те саме сорочці російської піхотного офіцера, якого-небудь безстрашного і сором’язливого лейтенанта, на якому від вогню, сонця і солі вигоріло все до білизни: і сорочка, й штани, й волосся. Я бачу цього офіцера завжди у весь зріст в його жертовний годину, коли він виріс, зійшов, з’явився як з-під землі, піднімаючи ланцюг в багнети. Він на хресній дорозі російського солдата, який загинув за нас, прояснівши і ясний. Від його білого одягу виходить нестерпне сяйво.
Він юний, він у віці російських отців трьох останніх поколінь — батьків, не повернулися до сім’ям. Якщо це

 

Книга Літо на перешийку стор 74

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *