Та якби ще правду священики говорили,що біднякам на тому світі добре буде, а багатіям поганий.
Її слова перервав вибух реготу; навіть діти знизували плечима, ніхто не вірив в потойбічне благодать; вугіллі – копи раніше боялися привидів, блукаючих в шахтах, але насміхалися над порожніми небесами.
– Е-Ех! Попи чео не наговорять! — вигукнув Мае.— Якщо б вони в це вірили, так поменше б жерли та побільше працювали, щоб гарне містечко отримати в раю. Ні, коли помреш, так не воскреснеш.
Дружина Мае важко зітхнула:
— Ах, боже мій! Боже мій! – І, впустивши на коліна руки, з глибокою безнадійністю додала: – так, значить, і справді немає нашому братові ніякого порятунку.
Все переглядалися. Старий Безсмертний спльовував в носовичок; Мае сидів, замислившись, зціпивши зубами згаслу трубку. Альзіра слухала, притримуючи однією рукою Ленору, а іншою Анрі, що заснули за столом. Але Катрін — вся увага — не зводила з Етьєна своїх великих, ясних очей, коли він, переконуючи зневірених, намагайся вселити їм віру в світле майбутнє, в те перебудову суспільства, про яке мріяв. А навколо них селище відходило до сну, чувся затихаючий плач дитини та п’яна лайка запізнілого гуляки.
— Ну, що за думки! – говорив молодий забійник.- . Хіба вам потрібен господь бог і небесний рай, щоб стати щасливим? Хіба ви самі не можете створити собі щастя на землі?
І довго лилася полум’яна мова про можливість цього щастя. Раптом розривався темний горизонт, потік світла осявало похмуру життя цих бідняків; одвічна, безпросвітна убогість, непосильна праця, доля безсловесних тварин, з яких стрижуть вовну, а потім ріжуть їх,— всі лиха раптом зникали, немов їх змітав порив вітру, і в променях яскравого сонця, в сліпучому чарівному сяйві з небес нисходила справедливість. Раз ніякого господа бога немає, замість нього справедливість дасть людям щастя; на землі запанують рівність і братерство. І відразу ж, як сновидіння, виникало нове суспільство; величезний, казково прекрасне місто, в якому кожен буде виконувати своє завдання і брати участь у загальних радощах. Старий прогнилий світ розсиплеться

Книга Жерміналь стор.152

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code