лода вона схудла, стала, як тінь, вона надірвала собі горло, марно волаючи про допомогу. Двічі він приймався рити без наказу інженера, заявляючи, що Катрін саме там. що він це відчуває, впевнений в цьому. Інженер більше не дозволяв йому спускатися. Але Захарій не відходив від шахти, з якої його вигнали; від хвилювання він навіть не міг сидіти біля матері і, томімий нервової потребно-стью діяти, все ходив взад і вперед без перепочинку.
Йшов третій день пошуків. Негрель, зневірившись в ус-пехе, вирішив все кинути ввечері. Опівдні, після завт-раку, коли він повернувся зі своїми людьми для останньої спроби, на превеликий його подив, з шахти виліз За-харий н, розмахуючи руками, закричав:
— Вона там! Вона відповіла мені! Ідіть, йдіть скоріше!
Відштовхнувши сторожа, він миттю спустився знову по сходах і клятвено став запевняти, що он там, в першому штреку Гільйомова пласта, відповіли стуком.
— Та ж ми вже два рази проходили там, де ви ГО-краде, — недовірливо помітив Негрель.— Ну добре, підемо ще подивимося.
Вдова Мае піднялася, але їй не дозволили спуститися. Випроставшись на весь зріст, вона стояла біля краю стовбура, спрямувавши погляд в чорну яму.
А внизу Негрель сам постукав три рази, з великими проміжками, і, велівши робочим дотримуватися повної тиші-ну, принік вухом до вугільного пласту. Ні звуку у відповідь. Він похитав головою: очевидно, бідному хлопцеві здалося. Захарій в нестямі знову постукав і знову вловив відповідь; очі його блищали, він весь тремтів від радості. Тоді й інші робітники, один за іншим, повторили досвід і всі схвилювалися: вони ясно розчули далекий від-клік. Негрель вражений, знову припав вухом до пласту і нарешті вловив стук — легкий, як повітря, ледь раз-личимый, ритмічний стукіт, знайомий заклик вуглекопів, який вони выстукивают в годину небезпеки. Кам’яне вугілля передає звук з кришталевою ясністю і дуже Так-леко. Штейгер, який перебував тут, вважав, що товща породи, що відділяла їх від товаришів, не менше п’яти-десяти метрів. Але всім здавалося, що вони близько, що вже можна протягнути їм руку. Всі раділи. Негрелю приш-лось віддати розпорядження негайно почати роботу.
Коли Захарій вийшов на поверхню і зустрів матір, вони обнялися.
Книга Жерміналь стор.439
