присутні, однак, що в цій вітальні, серед всього цього благоденства, їх товариш зажадав і для робочого благ земних, і всі кидали косі погляди на щільні гардини та портьєри, на м’які зручні крісла, на всю цю розкішну обстановку, в якій вартість найменшої дрібнички дала б шахтарю можливість прогодуватися цілий місяць.
Нарешті затьмарений Пан Енбо встав, даючи зрозуміти, що розмова закінчена. Всі, хто сидів, теж піднялися. Етьєн подгблКнул ліктем Мае, і той заговорив, але вже ніяково, Незграбними словами:
— Отже, Пане директоре, от і все? Так нічого ви і не відповіли нам. Ми, отже, передамо іншим, що Ви наші Умови відкидаєте.
— Я? — вигукнув пан Энбо.— Я, милий мій, нічого ие відкидаю! Я така ж наймана людина, як і ви. Вирішувати я тут можу не більше, ніж останній ваш відкатник. Мені дають розпорядження, і я зобов’язаний в точності їх виконувати. Я сказав вам все, що вважав своїм обов’язком сказати, але вирішувати я нічого не беруся. Ви виклали свої вимоги. Я передам їх правлінню, а потім повідомлю вам його відповідь.
Він говорив, зберігаючи коректність високого чиновника, намагаючись не виявляти хвилювання і навіть хизуючись своєю ввічливій сухістю, підкреслюючи, що він всього лише знаряддя влади. І вуглекопи дивилися на нього недовірливо, подумки запитував себе, куди він хилить, що йому за інтерес брехати їм, скільки він краде, стоячи між робітниками і справжніми господарями. Видно, він просто обманщик. Наймана людина, отримує плату, як і робітники, а живе багато!
Етьєн ще раз наважився втрутитися:
— Дуже шкода, пане директор, що ми не можемо особисто поговорити з членами правління і захистити перед ними свої вимоги. Ми багато пояснили б, ми знайшли б переконливі доводи, а вам вони неминуче будуть незрозумілі. Знати б тільки, куди нам звернутися.
Пан Енбо анітрохи не розсердився, на губах у нього навіть промайнула посмішка.
— Ах, ось воно що! Ну, раз ви мені не довіряєте, це дуже ускладнює справу. Доведеться вам поїхати туди!
І він зробив невизначений жест, вказавши на одне з вікон вітальні. Делегати простежив поглядом за рухи-
Книга Жерміналь стор.199
