У центрі Берліна під градом куль врятував німецьку дівчинку. Його подвиг увічнений в Трептов-парку над братською могилою радянських ратоборцев. Не заразив фашист радянського воїна своєю ненавистю, він, як і личить справжньому воїну, залишився чистим обличчям. Зараза не торкнулася його. Він повинен був повернутися в сім’ю з чистими руками і серцем, щоб ростити дітей.
У гирлі Волхова молодий полковник Суздальського мушкетерского полку Олександр Суворов збудував церкву в честь Георгія Побідоносця. Там же він написав «Науку перемагати». Над стінами Ладозького кремля височіє голова ще одного собору на честь Георгія Побідоносця. Ладозький кремль — перша кам’яна фортеця на Русі, побудована ще в дев’ятому столітті. Перша російська твердиня Ладога — місто Егорія. Дивно, що ми ходимо на поклоніння до місця, де написані романи, а не йдемо всенародно туди, де написана «Наука перемагати». Втім, тут почин за військовими, за тими, для яких «священний обов’язок» саме життя.
Ця ніч здалася мені на Перешийку самої короткої і повної спалахів світла. Звичайно ж, це «ніч змієборця». Єгорій хоробрий стягнув до себе і «дуб», і «коло» — він осереддя всіх росіян почав. Я покину Перешийок з золотим ключем, який отомкнул мені росу ранку з табунами золотогривих коней на лузі біля озера. Цей ключ я буду берегти як святиню. Витязь в червоному плащі надав внутрішній зміст і лад моїм ночами, мого життя і моєї сім’ї. Змієборець як би навіки пов’язав моїх сплячих хлопчаків з усіма, над ким горить Вічний вогонь. Мої малюки, зміцнівши, самі заступлять на священну службу.
МОЇМ хлопчикам, мабуть, буде до лиця мундир, він їх не закрепостит, а випрямить. Російській чоловікові взагалі, по-моєму, до особи мундир, як Юрію обладунки. Особливо гарний йому випалений до білизни бптвенный наряд. Скажімо, прусського офіцера мундир як би «перекаливает», кажучи словами металурга, начебто він на-
дувается і червоніє в комірі, тому що і без мундира навитяжку. Російській чоловікові йде Юр’єв наряд, а значить, його треба одягати з дитинства в просвітлену суворість. Строгість, народжує дисципліну, без якої немає ні армії, ні благородства. Батьківська суворість — ось випалений битвенный вбрання хлопчика. Були б чоловіки. Всі селекціонери знають, що дружин-дарські телиці народжуються тільки у мужніх биків.
Мабуть, я буду моїх агітувати за військові училища. Нехай збережуть традицію Георгіївського залу Кремля. Потім, після Перешийка, той же ключ змієборця відкрив мені, що зовсім не дарма російські поети отримували не лаврові вінки, а золоте зброю «За хоробрість», кв як Лермонтов і Денис Давидов, а Петро Вяземський —орден за Бородіно. Одягнув Мундир Жуків-мс ський, кавалергардом був Хом’яків, Грибоєдов — корені-
тому гусарського полку, Княжнін, Батюшков — офіцерами, а про Державіна, поручиках Достоєвського і Толстого я і не кажу. Навіть Сумароков в чині полковника вчив кадетів. А мій О.плещеєв, як не вибирав, а відслужив-та — ак ки своє. Мені шкода читача, а го привів би всіх воїнів-
ст художників.
На Русі, коли війна, канцелярист одягає мундир і отримує ордени за мужність, як майбутній романіст
Загоскін. Іі один російський поет не прославляв війну, саме тому тільки російській чоловікові і до лиця мундир, бо його місія — світ. Ось здорово, що ми відправили в космос першого зоряного воїна і теж Юрія!
Пушкін, скажуть, не був військовим. А йому не потрібен був мундир, він розжарений, як мої вихованці дитбудинку. А рвався
в бій не раз. У віці мого Романюка погрожував:
Книга Літо на перешийку стор 79
