у поверхнею відбувалося лише по сходах А над шахтними мертвими будівлями, покритими траурної чорною пеленою пилу, як і раніше навкруги лише гучне, довгий подих водоотливного насоса — єдина іскра життя, що залишилася в шахті, яку затопили б підземні води, якщо б це дихання зупинилося.
Навпроти шахти, на плоскій височині, робоче селище двісті Сорок теж здавався мертвим. З Лілля примчав префект, по дорогах нишпорили жандарми.
Однак страйкарі вели себе так спокійно, що і префект і жандарми зважилися забратися геть. Ще ніколи селище не подавав такого хорошого прикладу всьому населенню цієї широкої рівнини. Щоб не заглядати в кабаки, чоловіки спали цілими днями; жінки, відмовляючи собі в каву, стали спокійніше, менше займалися балаканиною, менше сварилися; і навіть дітлахи, немов розуміючи всю важливість положення, зробились такими розумниками, що тузили один без одного вереску і криків. Словом, всі намагалися бути тихіше води, нижче трави. Це було тепер правилом всього селища, закликом, що передавалися з вуст в уста.
Однак у будинку Мае безперестанку товклися люди. Етьєн в якості секретаря каси взаємодопомоги розподіляв допомоги між нужденними сім’ями; крім внесків, в касу надійшло ще кілька сот франків, зібраних по підписці і шляхом пожертвувань. Але вже всі кошти виснажилися, у робітників не було грошей. Як протриматися? Насувалася загроза голоду. Мегра пообіцяв відпускати їстівні продукти в борг протягом двох тижнів, але через тиждень схаменувся і відмовив у кредиті. Зазвичай він йодчинялся наказам Компанії: може бути, вона бажала скоріше покінчити з страйком, взявши робочі селища змором. До того ж Мегра показав себе нахабним самодуром: з примхи своєї давав хліб або відмовляв, дивлячись по тому, подобалася або не подобалася йому дівчина, яку батьки посилали до нього за провізією; двері крамниці були міцно замкнені перед дружиною Мае,— він ненавидів її і хотів відплатити за те, що Катрін не дісталася йому. На довершення всіх бід стояли сильні холоди; жінки з тривогою бачили, що запас вугілля тане,— вони знали, що дирекція не дасть їм палива, поки чоловіки не спустяться

Книга Жерміналь стор.202

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code