вался провидінням для страйкарів. І Плюшар наводив приклади: у Парижі під час страйку бронзировщиков господарі відразу ж задовольнили всі вимоги робітників, як тільки дізналися страшну для них новину, що Інтернаціонал прийшов на допомогу страйкарям, у Лондоні Інтернаціонал врятував страйк вуглекопів, на свій рахунок відправивши назад цілий поїзд бельгійців, яких привезли власники копалень. Варто робочим вступити в Інтернаціонал, як Компанії охоплював трепет, бо робочі вливалися у велику армію праці, бійці якої швидше готові вмерти друг за друга, ніж залишитися рабами капіталістичного ладу.
Його перервали оплески. Він витер лоб носовою хусткою, але відмовився пригубити з кухля пива, яку підсунув йому Мае. Коли він знову почав говорити, бурхливі оплески заглушили його слова.
— Готово! =— кинув він Етьєну.- З них достатньо… Живи! Членські квитки!
Він пірнув під стіл і піднявся з чорною скринькою під пахвою.
— Громадяни? — крикнув він, перекриваючи шум.— Ось членські квитки. Нехай підійдуть ваші делегати, я вручу їм квитки, а вони розподілять їх серед вас. Пізніше ми все оформимо.
Вискочив Раснер з новими протестами. Етьєн хвилю-вался, — він хотів виступити з промовою. Піднялася невооб-разима метушня. Лівак розмахував руками, стискав ку-лаки, немов збирався битися. Мае піднявся і щось говорив, але жодного слова не можна було розчути. Шум все посилювався, люди гупали ногами, з підлоги летючим хмара піднімалася пил, що залишилася від недавніх балів, і в повітрі потягло запахом поту старанних танцюристів, до упаду плясавших в цьому залі.
Раптом відчинилися дверцята, і вдова Дезір, що загородила її своїм животом і грудьми, крикнула громовим голосом:
— Замовкніть, горласті!.. Поліція!
Виявляється, з деяким запізненням з’явився окруж-ний комісар поліції, маючи намір скласти протокол і розігнати збори. Його супроводжували чотири жандарма. Вдова Дезір хвилин п’ять затримувала їх біля дверей, твер-діла, що вона в своєму будинку господиня і має право зібрати у себе друзів. Але її відштовхнули, і вона побігла попередити «своїх вихованців».
Книга Жерміналь стор.225
