надіслати телеграми — викличе військові частини для охорони шахт, якщо така буде воля правління. Він був упевнений, що це напевно викличе сутичку, проллється кров, будуть убиті. Така перспектива його бентежила, — при всій своїй старанності він хотів уникнути подібної від: вітальності.
До одинадцятої години він мирно працював у кабінеті: мертву тишу порушувало тільки човгання щітки — Іполит натирав воском підлогу десь на другому поверсі. По-тому принесли, одну за одною дві телеграми: у першій повідомили про захоплення ордою страйкарів шахти Жан — Барт, а в другій говорилося, що там перерізані троси, погашені топки котлів, все розгромлено. Енбо уді-вилився. Навіщо страйкарі пішли до Денелена, замість того щоб напасти на одну з шахт компанії? А втім, нехай їх громлять Вандам, — це піде на користь його плану відняти копальні у Денелена. Опівдні Пан Енбо спокійно поснідав один в просторій їдальні, де йому безмовно прислужував Іполит, нечутно ступаючи в повстяних туфлях. Однак від цієї самотності безпо-койство, пана Енбо посилилося, і у нього все похолоднішало вплутри, коли бігом штейгер доповів йому, про те, що сталося на шахті світу. А слідом за цим, коли він закінчував пити каву, принесли ще телеграму, з якої він дізнався, що шахти Мадлен і Кревкер теж під загрозою. Тут він зовсім стривожився, але вирішив почекати пошти, яку приносили в дві години. Як бути? Негайно викликати війська? Або краще почекати рас-порядження правління? Він повернувся в кабінет, хотів про-честь доповідну записку префекту, яку напередодні доручив Негрелю написати. Не знайшовши її на столі, він думав, що, ймовірно, племінник залишив її у себе в ком-нате, де він часто працював ночами. І, не прийнявши ще ніякого, рішення, думаючи лише про цю доповідну, він квапливо піднявся на другий поверх, пошукати папір, У Негреля.
Книга Жерміналь стор.310
