його, – адже снідали, можна сказати, по-військовому, – за-кусали на нулі бон перед першими пострілами.
Тепер ж дами втрутилися в розмову. Пані Грегуар разжалобила доля робітників: ш нелюди, доведеться голодувати, а Сесіль висловила намір роздавати талони на хліб і на м’ясо. Але пані Енбо дуже здивувалася, почувши, що вони говорять про злидні вуглекопів, що працюють в копальнях Мопсу. Та кому ж тоді живеться добре, якщо не їм? Компанія дає їм і квартиру, і опалення, і лікує ах за свій рахунок! Глибоко байдужа до долі простого народу, вона знала про нього лише те, що їй твердили і чим вона захоплювала парижан, які приїжджали подивитися на вуглекопів; зрештою вона до сама в це увірувала і обурювалася невдячністю ” черні.
Тим часом Негредь продовжував лякати пана Грета-J ра. Сесіль йому подобалася, і на догоду тітоньці він готовий був на ній одружитися, але він зовсім не горів любовної лихорад-кой і говорив, що йому, як людині досвідченому, не до лиця захоплення. За часта колітичних поглядів він іменував себе республіканцем, що, однак, не заважало йому тримати робітників в їжакових рукавицях, а в дамському суспільстві уїдливо їх висміювати,
— Я не такий оптиміст, як мій дядько,— заговорив DEL- Навпаки, я побоююся великих заворушень… Тому раджу вам, пане Грегуар, запріться міцніше в своїй садибі. Її можуть розгромити.
Адже пан Грегуар, з незмінною благодушною посмішкою, змагаючись у доброті з дружиною, тільки що з’ясовувався в батьківських почуттях до вуглекопів.
— Розгромлять мою садибу? — вигукнув він, приголомшений словами Негреля.- Чому ж її можуть розгро-мити?
— А хіба ви не є акціонером Компанії вугільних копалень в Монсу? І ви нічого не робите, ви жи-воте чужою працею. Та й взагалі ви мерзенний капіталіст, і цього достатньо… Будьте впевнені, якщо революція во-сторжествує, вас змусять повернути ваш стан наро-ду, як вкрадені у нього гроші.
Грегуар раптом втратив свій дитячий спокій і без-думний світ душевний, в якому він жив. Він залепетав:
— Мій стан — крадене? Та хіба мій прадід не заробив важкою працею ту суму, яку він колись вклав в акції Монсу? А хіба ми не піддавалися ризику

Книга Жерміналь стор.188

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code