чи ше загинути зараз же, спробувавши повалити тиранію капіталу, який морить трудящих голодом? Не може тривати довше безглузда гра, в якій голод змушує людей терпіти і підкорятися,— до тих пір, поки той же голод знову призведе навіть самих лагідних до повстання. Етьєн говорив про те, як Компанія експлуатує вуглекопів, як на них і тільки на них самих, падає весь тягар промислового кризи, як їм доводиться голодувати, коли з міркувань конкуренції господарі знижують собівартість вугілля. Ні, нову систему оплати кріпильних робіт прийняти неможливо — це прихований спосіб урізати заробітну плату. Компанія хоче щодня красти у кожного вуглекопа по годині його роботи. Ну, це вже занадто! Настав час, коли знедолені, доведені до крайності, доб’ються справедливості.
Він замовк, простираючи вгору руки. При слові «справедливість» натовп раптом затріпотіла, сколихнулася, пролунали оплески, що прокотилися по лісі, немов шурхіт сухого листя під раптовим поривом вітру. Люди кричали:
— Справедливість!.. Настав час!.. Справедливість!
Поступово Етьєн розпалився. Він не був речист,
як Раснер, який з легкістю краснобая нанизував фразу за фразою. Найчастіше йому бракувало слів, він будував кострубаті пропозиції, плутався і, виходячи з утруднення, різко вздергивал нлечом. Але хоч він і спотикався на кожному кроці, йому на думку приходили образи, сповнені енергії і всім близькі, захватывавшие слухачів; образні були і його жести — жести робітника, зайнятого справою: він відкидав лікті назад, то раптом викидав уперед стиснуті кулаки і, витягаючи шию, висував підборіддя, немов готовий був вкусити ворога,— все це справило надзвичайне враження. Всі його хвалили: «Ростом невеликий, зате як заговорить, не наслухаєшся».
— Наймана праця-це нова форма рабства, — вимовив він більш схвильовано.- Шахти повинні належати Шахтарю, як море належить моряку, а земля-селянину… Зрозумійте ж! Шахти належать вам, всім вам, бо за ціле століття ви купили їх ціною своєї крові і своїх страждань.
Він сміливо підійшов до заплутаних правових питань, до спеціальних законів про копальні і копальні. Надра землі,
Книга Жерміналь стор.257
