Не зупиняючись, страйкарі кидали похмурі погляди ца се що виднілося за гратчастими ворогами садиби, і на глухі стіни огорожі, утикані вгорі гострими осколками пляшок. Знову пролунали-крики:
— Хліба! Хліба! Хліба!
У відповідь почувся тільки гавкіт собак, двох великих рудуватих догів, – встаючи на задні лапи, вони рвалися з ланцюга, широко відкриваючи пащу. За одним з вікон е закритими гратчастими віконницями причаїлися дві служниці — куховарка Мелані і покоївка Онорина, що прибігли на цей крик: сполотнівши від страху, вони дивилися, як проходять повз будинки люті люди, і коли один-єдиний кинутий камінь розбив скло в сусідньому вікні, обидві впали на коліна, вирішивши, що прийшов їх смертіний годину. Це був жарт Жанлена: він спорудив собі цращу з Обривка мотузки і вирішив мимохідь “привітатися” з Грегуарами. Запустивши у віконце каменем, він знову почав сурмити в ріжок; а незабаром натовп був вже далеко, і все слабкіше доносився крик:
– Хліба! Хліба! Хліба!
Полчище все росло і росло. До шахти Гастон-Марі прийшло більше двох з половиною тисяч розлючених голодних людей; вони все перебили, переламали, змели на своєму шляху з дикою силою потоку, що розбушувався. Жандарми проїхали тут за годину до цього і, введені в заблужденя селянами, попрямували в бік Сен-Тома, в поспіху навіть не залишивши поста з кількох людей для охорони шахти. Не минуло й чверті години, як топки були спустошені, погашені, вода з котлів випущена, всі будови захоплені і розгромлені. Але головне, раз-рушители рвалися до насоса. Недостатньо було, що він зупинився з останньої цівкою виснаженої пара,— на нього накинулися як на живу істоту, яку хочуть позбавити життя.
— Ну, бий першим,— твердив Етьєн, всовуючи в руку Шавадя молоток.- Бий! Адже ти клятву давав разом з іншими.
Шаваль тремтів, задкував; в смітнику молоток упав на землю; а тим часом інші, не чекаючи його, почали бити по насосу залізними брусами і всім, що потрапляло під руку. Інші навіть змочалили про нього захва-ченні з собою кийки. Злітали гайки, відвалювалися сталигі і мідні частини, немов відірвані шматки жи-

Книга Жерміналь стор.306

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code