— Добрий день, друже мій! — голосно крикнув він, огля-дів Етьєна палаючими очима.
Але Етьєн не відповів. Далеко між упорами містків Ворейської шахти пройшла жінка, і, дізнавшись Катрін, він кинувся до неї.
Катрін з самої півночі бродила по дорогах, які розвезло в відлигу. Повернувшись додому, Шаваль підняв її з ліжка ляпасом, кричав, щоб вона прибирала цю ж хвилину; ось двері — нехай виходить, а не то вилетить у вікно. Гірко плачу, не встигнувши і одягнутися як слід, вся в синцях від його побоїв, вона спустилася по сходах, і він останнім стусаном викинув її на вулицю. Цей раптовий розрив приголомшив її, вона сіла на дерев’яну тумбу і все дивилася на вікно, все чекала, що він покличе її назад. Адже не може так бути, щоб Шаваль зовсім вигнав її; він стоїть, підстерігає і скаже, щоб вона йшла в кімнату, коли побачить, що вона тремтить тут, покинута, одинока, безпритульна, тому що їй не до кого піти.
Дві години просиділа вона нерухомо, закоченівши від хо-лода,, немов собака, викинута на вулицю, і нарешті встала і побрела по дорозі. Вона вийшла з Монсу, потім повернулася назад, але не посміла ні покликати Шаваля з тротуару, ні постукати в двері. Нарешті повернулася п, вийшовши на велику дорогу, крокувала по горбистій бруківці, прямуючи в селище, до батьків. Але коли дійшла до їх хвіртки, раптом їй стало так соромно, що вона бігцем побігла назад уздовж палісадників, боячись, як би її хто-небудь не впізнав, хоча у всіх будинках за зачиненими віконницями важкий сон зморив голодних людей. А потім вона блукала, блукала, лякаючись кожного шереху, з жахом думаючи, що її можуть забрати, як потаскушку, і відвести в Маршьен, в публічний будинок,— думка про цю небезпеку, що їй загрожує була її кошмаром, два місяці неотвязно її переслідувала. Двічі вона підходила до Ворейской шахті і, злякавшись зичних грубих голосів, доносилися з приміщення військового поста, задихаючись, тікала геть, щохвилини озираючись, не женуться за нею. У Рекильярском проїзді було ще багато п’яних чоловіків, але вона все ж пішла за нього в невиразною надії, що їй зустрінеться той, кого вона відштовхнула кілька годин тому.
Вранці Шаваль повинен був почати роботу на шахті,— ця думка знову привела Катрін туди, хоча вона відчуття-

Книга Жерміналь стор.382

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code