про причини катастрофи, та дирекції довелося послати і газету офіційне спростування сенсационпой замітки, в якій говорилося про діжці з порохом, підпаленому в шахті страйкарями. Після наспіх проведеного розслідування урядовий інженер представив доповідь, в якому дійшов висновку, що обвал шахт-ного стовбура викликаний цілком природними причинами, а саме — осіданням породи у виробках. Компанія вважала за краще тримати свої відомості в таємниці і покірно перенесла зроблений їй догану за недостатній технічний нагляд. На третій день паризька преса знайшла в катастрофі рясний матеріал для відділу хроніки; всі тільки й говорили що про робітників, вмираючих в глибині шахти, жадібно читали телеграфні повідомлення, пе-чатавшиеся щоранку. У самому Монсу буржуа блідли і втрачали дар мови при одній лише згадці про По – рейской шахті,— про неї склалася така страшна легенда, що найсміливіші з трепетом передавали її один одному на вухо. У всьому краї виявляли велику жалість до жертв катастрофи; обивателі влаштовували прогулянки до зруйнованої шахти, багато ходили туди всім сімейст-вом, бажаючи випробувати гострі відчуття жаху при погляді на ці руїни, які придавили своєю вагою нещасних, живцем похованих під ними.
Денелен, призначений дільничним інженером, приступив до роботи в самий розпал лиха; і його першою турботою було відвести канал в колишнє русло, бо цей потік води з кожною годиною посилював руйнування в шахті. Для цього необхідні були великі роботи, і Денелен негайно поставив сотню робітників на будівництво дамби. Двічі буйні хвилі зносили перші загородження. Потім встановили водовідливні насоси, почалася запекла боротьба, несамовита сутичка,— крок за кроком люди відвоювали у річки затоплені нею ділянки.
Але в ще більш пристрасному напруженні тримали всіх роботи з порятунку людей. Остання спроба по-преж-ньому покладена була на Негреля, і робочих рук в його рас-поряженіі виявилося більш ніж достатньо: в пориві братнього почуття все вуглекопи пропонували свою допомогу. Вони забули про страйк, вони не думали про плату, – їм могли б і нічого не платити, вони просили лише одного: дозволити їм ризикувати своїм життям заради порятунку то-ва’рищей, що опинилися в смертельній небезпеці. Всі яви-

Книга Жерміналь стор.436

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code