немов з миски киплячого супу. Підсмаживши собі спину гріли живіт. Мукетта спокійнісінько спустила з себе шта ни, щоб висушити сорочку. Хлопці стали зубоскалити, і раптом грянув регіт: вона показала насмішникам зад, ви разивши таким чином крайнє своє презирство. ґатунок
— Я йду,— сказав Шаваль, сховавши шахтарський інструмент в шафку.
Ніхто не поворухнувся. Тільки Мукетта квапливо одяглася і побігла слідом за ним — під тим приводом, що їм обом йти в Монсу. Знову почалися жарти: всім було відомо, що вона набридла Шавалю.
Тим часом Катрін про щось стурбовано говорила батькові. Мабуть, він спершу здивувався, потім схвально закивав головою і покликав Етьєна.
— Послухайте,— тихенько сказав Мае, передаючи йому вузлик,— якщо ви без гроша, то до получки цілком встигнете здохнути з голоду… Адже чекати два тижні!.. Хочете, я постараюся влаштувати вам де-небудь кредит?
Молодий чоловік зніяковів. Він якраз збирався попросити покладалися йому тридцять су і піти. Але йому стало соромно перед Катрін. Вона пильно дивилася на нього. Мабуть, ще подумає, що він боїться роботи.
— Я, звичайно, нічого обіцяти не можу,— продовжував Мае.— Відмовлять так відмовлять — нічого не поробиш.
Етьєн не став заперечувати. Все одно відмовлять. Та й ні до чого це не зобов’язує. Він завжди може піти, перекусивши трохи. І тут же підосадував, навіщо не сказав:»Ні. Ніяково було бачити, як зраділа Катрін, як мило вона посміхнулася і приязно подивилась на нього, задоволена, що прийшла йому на допомогу. До чого все це?
Нарешті всі супутники Мае взули в дерев’яні башмаки, замкнули свої шафки і рушили з барака разом з товаришами, які, погрівшись, йшли один за іншим. Пішов слідом за ними і Етьєн. Левак з сином приєдналися до компанії. Але, проходячи через сортувальну, вони побачили бійку, що почалася там, і залишилось – і вилися.
Сортувальна містилася в великому сараї з чорними балками, покритими вугільним пилом, з широкими гратчастими віконницями, в які невпинно задував вітер. Вагонетки з вугіллям надходили сюди прямо з приймальною, потім їх перекидали на гуркоту — довгі хитні корита з листового заліза, по обидві сторони
Р вх стояли на сходинках сортувальниці, озброєні Рівному і граблями, вибирали шматки породи, підштовхували ^Вясте вугілля, і він через воронки сипався в железнодо – Нрожние товарні вагони, що стояли під сараєм.

Жерміналь стор.56

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code