До Опоріпа, дівчина років двадцяти, взята Грегуарами рще дівчинкою і вихована в будинку, виконувала тепер обов’язки покоївки. Вся прислуга складалася з двох цих жінок і кучера Франсіса, на якому лежала чорна робота. Садівник з дружиною відали квітником, городом, плодовим садом і скотним двором. Порядки в будинку були матріархальні, і в цьому маленькому мирці панувала Добра згода.
У пані Грегуар, ще лежачи в ліжку, задумала зробити дочки сюрприз і пригостити її листковою булкою; тепер залишилася в кухні, щоб простежити, як будуть садити тісто в піч. Кухня була величезна, і, судячи з великої охайності, що панувала там, по багатому набору каструль, Иртлов, горщиків та іншого начиння, якою її оснастили, |вона мала важливе значення в будинку. В ній стояли приємні шажахи смачних страв. Шафи, поставці і ларі були біт-ком набиті запасами провізії.
В-Дивіться, нехай гарненько підрум’яниться,-на – казувала пані Грегуар, прямуючи з кухні в ето-яовую.
Хоча весь будинок опалювався за допомогою калориферів, в їдальні розпалили камін, і в ньому веселим полум’ям гоїв кам’яне вугілля. Втім, в обстановці не було низькою розкоші: великий стіл, стільці, буфет червоного де- рева; тільки два глибоких м’яких крісла свідоцтво – попелиці про кохання господарів до зручності, комфорту, про те, як приємно і корисно для травлення посидіти біля коминка  після ситних трапез. Подружжя ніколи не заглядали Ьостиную, проводили час в їдальні, по-сімейному.
щ незабаром повернувся пан Грегуар, одягнений в теплу куртку з товстої байки, в шістдесят років такий же рум’яний, кдос і дружина, з чудовою сивою шевелюрою, з круп – яимі рисами славного, добродушного обличчя. Він поговорив р з кучером і з садівником: серйозних ушкоджень не виявилося, тільки збило вітром з даху димову трубу. Р-н Грегуар любив наглядати за порядком і щоранку оглядав свою садибу: вона була не велика, не доставляла йому особливих турбот, зате він черпав у ній всі радощі поміщицької життя.
— А що Сесіль? – запитав він, – не збирається цього-дня вставати?
— Нічого не розумію! — відповіла дружина.- Мені здавалося, вона возиться у себе в кімнаті.

Жерміналь стор.65

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code