висохли волосся, сказав коротко:
– Дивись в темряві по дорогах не хитайся.
Потім Мав до вечора працював в городі. Він вже посадив картоплю, боби, горох; крім того, відучора він тримав у канавці, прикопав землею, розсаду капусти і латуку, і тепер почав садити їх в грядки. У своєму городі він вирощував всі овочі, необхідні для сім’ї, – тільки картоплі ніколи не вистачало. Він знав толк в городництві і навіть вирощував артишоки — «для форсу», як казали сусіди. Коли він підготував грядку, Лівак вийшов у свій город покурити і подивитися на латук, який Бутлу посадив вранці; якщо б не старанність мешканця, весь город у Лівака заріс би кропивою. Почалася розмова через гратчасту огорожу. Лівак, втомлений і збуджений після бійки з дружиною, марно вмовляв Мае заглянути разом з ним в пивну Раснера. Ну чого він боїться? Випив би кухоль пива, пограв у кеглі, прогулявся з товаришами, а до вечері повернувся б додому. Коли виліз з-під землі, треба і пожити трохи. Звичайно, нічого поганого в цьому не було, але Мае затявся: якщо сьогодні не посадити розсаду, завтра вона зів’яне. А по суті, відмовився ой* з розсудливості, – не хотілося пррсіть у дружини ні гроша з тих грошей, що залишилися у неї від п’яти франків.
О п’ятій годині прийшла дружина П’єрона і запитала, чи не зникла за Жаіленом її пасербиця Лідія. Лівак відповів, що, напевно, так воно і є, тому що і його син, Бебер, кудись зник, а ці бешкетники завжди разом бродяжать. Мае заспокоїв обох, сказавши про доручення, яке дала мати Зкаилену, а потім взявся разом з приятелем добродушно і безсоромно поддражнивать кокетливу бабенку. Вона сердилася, налякавши по скрикувала,

Книга Жерміналь стор.106

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code