Жанна, діставшись до ганку, прослизнули в двері, яку прочинила покоївка, р-ж Энбо вдалося протиснутися слідом за ними, а за нею проскочив Негрель і засунув засув: він був упевнений, що Сесіль ввійшла перша, що він на власні очі це бачив. А тим часом Сесіль не дійшла до ганку, — охоплена панічним страхом, вона повернула геть від будинку і сама кинулася назустріч небезпеці.
Навколо пролунали крики:
— Хай живе соціальна революція! Смерть буржуям! Смерть!
Не впізнаючи Сесіль під опущеною вуалеткою, деякі здалеку приймали її за дружину директора. Інші вигукували ім’я приятельки пані Енбо-молодої дружини сусіднього фабриканта, якого робітники ненавиділи. Та й не мало особливого значення, хто вона така, — всіх дратувало шовкове плаття, хутряне манто і навіть перо на капелюшку. Від дами пахло духами, у неї були гарненькі годинник, а такі Холоні білі руки могли бути тільки у нероби, ніколи не торкалася вугілля.
— Стривай! — кричала Горіла.— Ми тобі розмалюємо морду. Будеш знати, як у вуалетках ходити!
— Сволота прокляті, нас обкрадають і вбираються,— підхопила дружина Левака.- Скажи, будь ласка, вся в хутрі, а ми мерзнемо, того і дивись помремо… Давайте роздягнемо її догола, нехай дізнається, яке людям живеться.
Тут вискочила Мукетта:
— Давай, давай! Випороти її!
І жінки, палаючи пекучою заздрістю, тіснилися навколо Сесіль, показували свої лахміття, готові були розірвати на шматки вбрання багатої панянки. Хіба вона краще влаштована, ніж вони? Мало хіба буржуйок хоч і розфуфирених, та гнилих? Досить терпіти несправедливість! Цим мерзотникам не варто витратити п’ятдесят су на прання накрохмаленої нижньої спідниці. Нехай вони тепер одягаються як працівниці! І будуть так одягатися, їх змусять!
У Сесіль підкошувалися доги, вона з жахом дивилася на жінок, що оточували її розлютилися і без кінця лепетала одні й ті ж слова:
— Голубушки, прошу вас Голубушки, не робіть мені боляче!
Книга Жерміналь стор.329
