На дев’ятий День в годину сніданку Захарій не відповів, коли його гукнули, щоб змінити; здавалося, він збожеволів, – бурча лайки, він несамовито врубався в пласт. Негрель, якому потрібно було піднятися ненадовго, йе міг змусити його вийти; в шахті залишалися лише тщ углекопа і штейгер. Захарія страшно дратував про що коливається вогник лампочки не дає достатнього світла, що це уповільнює роботу, і, напевно, він зробив необережність — відкрив лампу. Між тим це було строго заборонено, так як виявилося сильне просочування Гримучого газу, – він у величезних кількостях застаї -. вався у вузьких коридорах, куди не доходила вентиляція. Раптово пролунав удар грому, з тісного ходу вирвався вогненний смерч немов з гармати, зарядженої картеччю. Все запалало, навіть повітря спалахнуло, як порох, у всіх виробках. Вибухова хвиля відкинула штейгера і трьох робітників, пронеслася вгору по стовбуру і, немов извергнувшись з вулкані, вирвалася на поверхню, викинувши шматки породи і уламки дерев’яного кріплення. Любо-тортурні втекли, вдова Мае піднялася, притискаючи до грудей перелякану Естеллу.
Коли Иегрель і робітники повернулися, їх охопила лють. Вони били ногами землю, ненавидячи її в цю міну-ту, як навіжену, жорстоку мачуху, що вбиває своїх пасинків з безглуздої примхи. Люди працюють так самоотверженно, хочуть врятувати товаришів, а вона у них самих забирає життя.
Тільки через три години ціною тяжких і небезпечних тру-дову проникли в шахту і приступили до підйому жертв нежданої катастрофи. Штейгер і робітники ще не померли, але були покриті жахливими виразками від опіків, що видавали запах горілого м’яса; вони вдихнули полум’я, їм обпекло і горло і легені. І тепер нещасні вили, благаючи прикінчити їх; з трьох постраждалих вуглекопів один був той, хто під час страйку останнім ударом брухту зруйнував насос на шахті Гастон-Марі; у двох інших на долонях були шрами, на пальцях садна і порізи — сліди битви, в якому опи кидали у солдатів уламками цегли. Натовп розступився, люди, бліднучи і здригаючись, оголили голови, коли проносили постраждалих.
Вдова Мае стояла не ворушачись, чекала. Нарешті ви – несли труц Захарія. Вогонь знищив на ньому одяг,

Книга Жерміналь стор.442

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code