А коли дочка приготувала пакетик, мати додала, що зараз повернеться і негайно ж зварить суп для чоловіків. Потім вирушила з Естелою на руках, надавши старому безсмертному на самоті перетирати беззубими яснами картоплю, а Ленорі і Анрі битися через що впали на підлогу картопляних очисток.
Не бажаючи робити гак і боячись, як би дружина Левака не окликнула її, вона пішла навпростець, через садок. Її садок примикав до садка Пьеронов, і в розділяла їх гратчастої огорожі була діра, через яку сусіди ходили один до одного. Тут був колодязь, яким користувалися чотири сімейства. Біля нього за чахлими кущами бузку знаходився низький сарай, набитий інструментами, в ньому тримали також (по одному) кроликів, яких і з’їдали у святкові дні. Пробило годину — час, відпові-  затверджене для пиття кави: в цю пору зазвичай ні душі не було видно ні на ганку, ні в саду. Один тільки ре-I монтний робітник до початку зміни скопував грядки під овочі і, старанно орудуючи лопатою, не піднімав годо-  ви. Але коли Мае вийшла задвірками до сусіднього криль-I цу, вона побачила на протилежному боці вулиці , у  церкви, якогось пана і двох дам. На хвилинку оста-г новившись, вона дізналася їх: пані Евбо показувала робітник селище своїм гостям-пану з орденом і дамі в ме – Кховому манто.
– Ах, навіщо ти турбувалася! — вигукнула дружина Пьерона, коли Мае віддала їй каву.— Я цілком могла б I почекати.
Дружині Пьерона було двадцять вісім років. Ця більше-глазая, чорнява жінка вважалася в селищі кра- савицей; правда, у неї був низький лоб і тонкі стиснуті вгубы, але зате вона полонила кокетством, була охайна, як кішечка, і, залишившись бездітною, зберегла гарну ГРУДИ. Її мати, на прізвисько горіла, вдова забійника, що Вюгибшего в шахті, клялася і божилася, що ніколи не Впидасть дочку за вуглекопа, і здерва посилала її працювати Вра фабрику; тепер Стара з себе виходила, що все-та – ВЬ її дочка, дещо засиділася в дівицях, вийшла за І Пьерона — 8а вуглекопа, та до того ж ще вдівця, у Кото – жрого була восьмирічна дочка. Однак подружжя жило щасливо, хоча про них без кінця пліткували, розповідали Щшжие анекдоти про поблажливості чоловіка і любовні – досах дружини; у Пьеронов не було ні гроша боргу, два рази

Книга Жерміналь стор.89

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code