Одягнувши штани він раптом згадав щось і швидко відчинив вікно. Селище вже прокидалося у досвітній темряві за гратчастими віконницями з’являлися вогники. Знову почалася суперечка. Захарій висунувся з вікна подивитися не вийде з дому Пьеронов, що стояв навпроти старший штейгер якого підозрювали в любовний зв’язок з дружиною Пьерона; а Катрін стверджувала, що Пьерон весь цей тиждень працює вже у денну зміну і, стало бути Дансар не міг тут заночувати. Крижане повітря клубами вривалося в кімнату, сперечальники гарячкувалися, кожен доводив, що його відомості найточніші, як раптом пролунав жалібний писк і плач, – Малятко Естелла озябла в своїй колисці. Мае відразу прокинувся. Та що ж це з ним робиться? Подумайте, заснув знову, немов нероба який! І він так сердито кричав і сварився, що в сусідній кімнаті стало тихо. Захарій і Жанлен вмилися; по їх млявим, повільним рухам видно було, що вони вже з ранку відчувають втому. Альзіра як і раніше мовчала стежачи широко відкритими очима за всім,.що творилося навколо. Два малюка, Ленора і Анрі незважаючи на шум, що піднявся в будинку, спали солодким сном, обхопивши один одного рученятами, і тихенько сопіли.
– Катрін, дай свічку! – крикнув Мае.
Застебнувши останні гудзики куртки, дівчина віднесла свічку в закуток, де здали батьки, надавши братам розшукувати свій одяг при слабкому світлі, що падав з дверей. Батько зіскочив з ліжка. Обережно ступаючи в товстих вовняних панчохах, Катрін навпомацки спустилася у нижню кімнату, щоб зварити на плиті кави, і запалила там іншу свічку. Під буфетом стояли в ряд дерев’яні черевики.
– Та замов ти, поганка!- крикнув Мае, роздратований невблаганними криками Естели.
Туссен Мае був невисокого зросту, як і батько, так і обличчям був схожий на старого Безсмертного, тільки додавання був більш міцної; така ж як у батька, велика голова, кругле бліде обличчя і такий же солом’яно-жовтий колір коротко стрижених волосся. Дитина розплакався ще сильніше злякавшись помахів великих жилавих рук.
— Залиш її, ти ж знаєш, вона все одно не вгамується,— сказала мати, тягнучись на середині ліжку.
Вона теж прокинулася і скаржилася, що їй ніколи не дають виспатись. Ось безсовісні! Шумлять, кричать! Не мо-

Жерміналь стор.14

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code