Книга Жерміналь стор.455

Книга Жерміналь стор.455

Вона відразу повернулася до дійсності і, ридаючи, кричала, що зараз вони помруть. — Та ні ж, заспокойся,— говорив Етьєн— Тут можна пройти. Клянусь тобі! До похилого ходу добиралися, зігнувшись удвічі, по плечі у воді. І знову почався підйом, на цей

Книга Жерміналь стор.454

Книга Жерміналь стор.454

лась і не прибуває; їх втеча триває шість годин; скоро товариші спустяться в шахту на допомогу їм. Він говорив «шість годин» навмання, втративши почуття часу. Насправді ж вони цілий день блукали по виробках Гільйомова пласта. Промокнувши до нитки, тремтячи від

Книга Жерміналь стор.453

Книга Жерміналь стор.453

Етьєну доводилося підтримувати Катрін, у неї не вистачало сил чіплятися за дерев’яні стійки. Кілька разів Етьєн ледве встигав підхопити її, він боявся, що вона впаде, потоне в глибокому рокочущем море, яке насувалося на них. Все ж їм вдалося перепочити кілька

Книга Жерміналь стор.452

Книга Жерміналь стор.452

добре бачать в густому мороці в якому проходила її життя. Вона скакала, зігнувши шию, підкидаючи ноги, і, пробігаючи по тісних штреку, заповнювала весь проліт своїм великим тілом. Вулиці слідували одна за одною, шляхи роздвоювалися,— жодного разу кінь не зупинялася на