Негрелю довелося відмовитися від подальшого спуску і смикнути сигнальну мотузку для того, щоб його почали піднімати. Потім він знову зупинився. Він все пе міг зрозуміти, чим же викликана ця раптова і страшна катастрофа. Бажаючи з’ясувати причини, він почав оглядати ті частини зрубу, які ще трималися. Навіть на расстоя-НДІ його вразили виднілися в дереві розрізи, дірки, злами. У насиченому вологою повітрі вогонь в лампочці ледве горів. Негрель пальцями обмацав скалічену балку, розпізнав борозни, залишені пилкою, дірки, зроблені свердлом, свідому руйнівну роботу. Очевидно, хтось навмисне підготував катастрофу. Негрель завмер на місці. А навколо останні, ще не впавши поперечини тріщали, руйнувалися разом з рамами, погрожуючи захопити за собою і його самого. Вся його відвага пропала при думці, що знайшлася людина, здатний на таке страшне діло; у нього волосся заворушилися на голові, він весь похолов, відчував якийсь містичний страх, немов перед якимось божеством зла, наче той, хто зробив це безмірне злочин, усе ще ховався тут у темряві. І Негрель закричав, люто смикаючи мотузку. Та й пора було йти; піднявшись на сто метрів, він помітив, що верхня частина зрубу теж прийшла в рух: кути на стиках зрубу розщепилися, з них вже повипадали к; інья, обмотані пак’яєю, з щілин струмками текла вода. Пройде ще кілька годин, зі стінок стовбура відпаде вся крепь, і вони обваляться.
На поверхні Негреля в тривозі чекав пан Енбо.
— Ну як? Що там? — запитав він.
Від хвилювання Негрель не міг говорити і був близький до непритомності.
-Це щось неймовірне, нечуване, небувале! Ти оглянув?
Негрель ствердно кивнув головою, опасливо дивлячись на оточуючих. Він не хотів давати пояснення при штейгерах, які насторожено слухали, і відвів дядька кроків на десять убік, але й цього йому здалося мало, відійшов з ним ще далі і тільки тоді розповів йому на вухо, що катастрофа була кимось підстроєна, балки навмисне просвердлені, перепилены; шахті перерізали горло, вона в агонії. Директор зблід і теж заговорив пошепки, підкоряючись несвідомому почуттю, що спонукає людей зберігати мовчання про жахливих
Книга Жерміналь стор.428
