Почитать

дивилася па пего і на доту злісним поглядом і немов питала, навіщо вони тут. Знову всі спали мало не покотом; старий Безсмертний займав ту постіль, де спали діти, а їх укладали разом з Катрін, яку тепер не штовхала в бік

шая чорний бруд біля Ворейської шахти, здавалося, перегороджувала до неї дорогу іншим. Роботу відновили чоловік десять — Пьерон і подібні йому лицеміри, яких проводили похмурим поглядом, не зробивши, однак, пі одного жесту, нічим не пригрозивши їм. Афіші, наклеєні на стінах

посланці, не шкодуючи сил, виконували місію спасителів, приймали запізнілі, але чудові заходи. Перш за все були звільнені вуглекопи, привезені з Бельгії, і з приводу цієї величезної поступки своїм робочим компанія підняла галас. Потім на її прохання прибрали війська, які охороняли

була невимовно скорботна картина: трупи голодних, схудлих людей, такі маленькі, плоскі, а серед них сколіла кінь, темна, жахлива, горою роздулася туша. Етьєна минули кулі. Він все чекав хвилину смерті, не огходячи від Катрін, яка кинулася на землю, розбита втомою і

А потім пролунав залп, який очистив місце на сто кроків від сутички, скосивши роззяв, що потішалися над нею. Куля вдарила борошні в рот і, розтрощивши йому голову, перекинула до ніг Захарія і Філо Мени; їхніх дітей окропило кров’ю вбитого. У