помирають від голоду, і опитував, на які грошові кошти розраховують прихильники подальшого опору. Двоє-троє прихильників Раснера спробували було висловити схвалення його словами, але це лише підкреслило холодне мовчання більшості, все возраставшее раз-дражение і невдоволення, з яким вуглекопи слухали його вкрадчивую мова. Втративши надію завоювати їх, він розлютився і став пророкувати їм всякі біди, якщо вони дозволять підбурювачам, підісланим з-за кордону, мо-рочити їм голови безглуздими вигадками. Дві третини учнів схопилися і, перервавши його гнівними вигуками за-явили, що не дадуть йому більше говорити, раз він їх ображає, вважаючи їх малими дітьми, нездатними діяти самостійно. А Раснер, раз у раз сьорбаючи з кухля пиво, все говорив серед цього шуму і, розлютившись, кричав, що він виконує свій обов’язок і ще не народився такий молодець, який йому завадить.
Піднявся Плюшар. Дзвіночка у нього не було, він просто стукав кулаком по столу і повторював своїм сиплим голосом:
Громадяни! Громадяни!..
Встановивши нарешті деяку тишу, він запропонував зборам вирішити питання, і Раснера позбавили слова. Представники шахт, що входили до складу делегації, спрямованої до директора, впливали на інших, — та й всі тут були люди зголоднілі і порушені новими ідеями. Результат голосування був вирішений.
— Тобі на нас наплювати! Ти-то їси досхочу! — кричав Левак, погрожуючи Рознеру кулаком.
Нахилившись до Мае за спиною голови, Етьєн намагався заспокоїти забійника, який сидів весь крас-ний, нестямі від лицемірного виступу Раснера.
— Громадяни! — сказав Плюшар.— Дозвольте мені взяти слово.
Настала глибока тиша. Плюшар заговорив. Голос у нього був здавлений і сиплий, але Плюшар умів ним користуватися і, постійно виступаючи на робочих зборах, досягав ораторських ефектів навіть при своєму Ла-рінгіте. Поступово він посилював звук, у нього з’являлися патетичні інтонації. Він розкидав руки, супроводу-дав гладкі періоди погойдуванням плечей; він володів так-ром слова, схожим на красномовство проповідників, і, як священики в церкві, знижував голос в кінці фраз
Книга Жерміналь стор.223
