тільки дві шахти-Жан-Барт і Гастон-Марі, але були так запущені, так убого обладнані, що їх плуатація ледь покривала витрати. Денелен мріяв вести шахту Жан-Барт в справний стан, розшир і поглибити вироблення, поставити нову підйомну шину, а в шахті Гастон-Марі вести видобуток тільки до ного виснаження пласта. На переобладнаній шахт збирався гребти золото лопатою. Думка була вергН Біда полягала лише в тому, що весь отриманий ЩИИ Ліон пішов на ці вдосконалення, і в той моменщ коли Денелен міг би отримувати великі доходи, которьв виправдали б його витрати, вибухнув «цей клятий промисловий криза». До того ж Денелен виявився поганим адміністратором, та ще, незважаючи на свою резкостіж бував добрий до робітником; господарство він вести не вмів, і паст смерті дружини його обкрадали на кожному кроці; дочок він виростив норовливих — старша поговаривала, що! піде на сцену, а молодша послала на виставку три пейзажі, які, однак, не були прийняті; насувається розорення не позбавило ні ту, ні іншу життєрадісність і виявило в них задатки чудових господинь.
— Знаєш, Леон, — продовжував Пан Денелен невпевненим тоном, — марно ти не продав одночасно зі мною. Тепер адже все летить шкереберть, спробуй пошукай покупця… А якби ти довірив мені свій капітал, — що ми б з тобою створили в Ван дамі, в моїй шахті!
Пан Грегуар не поспішаючи допив шоколад і благодушно відповів:
— Ні за що не продам!.. Ти ж прекрасно знаєш,! що я не бажаю спекулювати. Я живу спокійно, і було б / просто нерозумно мучити себе, шукати клопоту і турбот. Що стосується Монсу, то нехай навіть акції впадуть ще нижче! нам на життя вистачить. Якого біса, питається, росно- простувати? І, слухай, ось що я тобі скажу: прийде врець ма, ти пошкодуєш, що продав свій пай. Монсу знову піде в гору, так що і сама Сесіль, і дітки її, і онука будуть їсти здобні булочки.
Денелен слухав з якоюсь розгубленою посмішкою.
— Так, значить,— сказав він,— якби я запропонуй! тобі вкласти в мої копальні сто тисяч, ти б відмовився?
Помітивши стривожені обличчя Грегуарів, він пошкодував що поквапився, і вирішив відкласти розмову про позику Д останньої крайності.
Жерміналь стор.72